В статье презентуется концепция пропозициональных моделей конструирования импликатур на основе тавтологических высказываний, под которыми понимаем структуры, которые всегда истинны и приобретают информативность,
функционируя в диалогическом дискурсе. В соответствии с теорией Г.П. Грайса
(1985) и концепцией базовых фреймов С. Жаботинской (2003) на материале
немецкого дискурса выделяем четыре модели конструирования таких импликатур: модели количества, качества, способа и релевантности.
У статті презентується концепція пропозиціональних моделей конструювання імплікатур на ґрунті тавтологічних висловлювань. Під останніми розуміємо
структури, які є завжди істинними й стають інформативними, функціонуючи в
діалогічному дискурсі. Відповідно до теорії Г.П. Грайса (1985) та концепції базових фреймів С. Жаботинської (2003) на метеріалі німецького дискурсу
виділяємо чотири моделі конструювання таких імплікатур: моделі кількості,
якості, способу й релевантності.
In this paper, we want to present an idea of the propositional construal models of
implicatures on the basis of tautological utterances. We consider the latter constituting
sentences, which are necessarily true and become informative, while functioning
in the dialogic discourse. According to the theory of H.P. Grice (1985) and the idea
of basic frames of S. Zhabotynska (2003) the following models of such implicatures
have been sorted out: models of quantity, quality, manner and relation, based on the
german discourse.