Данная работа является логическим продолжением разрабатываемой ранее проблемы речевой агрессии в русской литературе. Но предполагаемое поле деятельности было расширено от наблюдения трансформации речевой агрессии в пределах литературного процесса XIX – XX, XXI веков до рассмотрения основных тенденций построения современного художественного текста и
сопоставления их с понятием культура, что обусловило наш научный интерес.
Использованы структурно-семантический метод, метод функционально-
стилистического анализа и метод контекстуального анализа.
Дана робота є логічним продовженням розробленої раніше проблеми мовної агресії в російській літературі. Але припустиме поле діяльності було розширено від спостереження трансформації мовної агресії в межах літературного
процесу XIX – XX, XXI століть до розгляду основних тенденцій побудови сучасного художнього тексту і зіставлення їх з поняттям культура, що зумовило наш науковий інтерес. Використано структурно-семантичний метод, метод
функціонально-стилістичного аналізу і метод контекстуального аналізу.
The given work is logic continuation of a problem of speech aggression in the
Russian literature, developed before. But supposed field of action has been extended
from supervision of transformation of speech aggression in the limits of literary
process XIX – XX, XXI centuries to consideration of the basic tendencies of construction
the modern art text and their comparison with concept culture, that has
caused our scientific interest. The structural-semantic method, a method of the functional-
stylistic analysis and a method of the contextual analysis are used.
