Для установления степени вероятности развития синдрома слабого ответа яичников в программах вспомогательных репродуктивных технологий при контролируемой стимуляции яичников проведена сравнительная характеристика двух методов диагностики: определения в плазме крови антимюллерова гормона и допплерометрического исследования кровоснабжения яичников. Допплерометрическое исследование кровоснабжения яичников во всех клинических наблюдениях указывает на вероятный ответ яичников на протоколы стимуляции, тогда как уровень антимюллерова гормона может быть как ниже нормы у женщин с нормальным ответом яичников, так и иметь нормальные значения у пациенток со слабым ответом яичников.
Для встановлення ступеня вірогідності розвитку синдрому слабкої відповіді яєчників у програмах допоміжних репродуктивних технологій при контрольованій стимуляції яєчників проведено порівняльну характеристику двох методів діагностики: визначення в плазмі крові антимюллерова гормона та допплерометричного дослідження кровопостачання яєчників. Допплерометричне дослідження кровопостачання яєчників у всіх клінічних спостереженнях свідчить про вірогідну відповідь яєчників на протоколи стимуляції, тоді як рівень антимюллерова гормона може бути як нижчим за норму у жінок із нормальною відповіддю яєчників, так і мати нормальні значення у пацієнток зі слабкою відповіддю яєчників.
In order to establish the probability of development of poor ovarian response syndrome at assisted reproductive technologies with controlled ovarian stimulation, comparative analysis of two diagnostic methods (determining plasma anti−Muller hormone and ovarian blood flow Doppler investigation) were compared. Doppler investigation of ovarian blood supply in all clinical observations indicated the likely response of ovaries to stimulation protocols, whereas anti−Muller hormone levels may be both below the norm in women with normal ovarian response and have normal values in patients with poor ovarian response.