Стаття присвячена долі Сави Георгійовича Ялі — провідної постаті радянської політики грецизації, здійснюваної впродовж 1924–1937 рр. Стаття досліджує взаємовідносини грецької етнічної меншини УСРР та органів державної влади під час коренізації. Особлива увага приділена обставинам культурного життя українських греків, передовсім у сфері освіти, культурного життя, преси, книговидавництва, мовного розвитку в контексті процесів мовної модернізації. Перспективи реалізації більшовицької доктрини національної лібералізації на перехідний період у сфері владних, політичних, соціальних можливостей та обмежень аналізуються на тлі історії життя, професійної діяльності та трагедії одного з більшовицьких функціонерів.
The article focuses on the destiny of Sava Georgiovich Yali, one from the most important figures of the Soviet policy of Greekization during the period 1924–1937. The author investigates the relations between the Greek ethnical minority of the USRR and the state authority within the policy of nativization (korenization). Special attention has been paid to the circumstances of the Ukrainian Greeks’ cultural life, especially in the line of education, cultural establishments, the press, book productions, and national languages development in the context of languages modernization process, etc. The perspectives of the Bolshevik doctrine of national liberation realization during the transitional period under the circumstances of legal, political, social possibilities and limitations have been analyzed in the context of the history of the ways of life, professional work, and a personal tragedy of Sava G. Yali, one of the Bolshevik functionaries.
