У роботі зосереджується увага на дослідженні самоорганізаційних процесів у науковій системі, базуючись на таких модельних атракторах, як інформація, знання і передбачення. Проведений аналіз стосується теорії розвитку наукового знання і практичного наукознавства. Показано, що для розвитку наукової системи єдино можливим є інноваційний шлях — створення віртуальних структур з раціональною та ефективною системою діяльності (на прикладі Державного фонду фундаментальних досліджень). Розглядаються інформаційні ресурси як характеристика рівня упорядкованості, складності систем знань та критерії їх оцінки. Аналізуються особливості побудови систем достовірного знання, забезпечення відкритого доступу до інформації/знань з метою стимуляції наукової ініціативи та творчості. Акцент зроблено на технічному прогнозуванні: дослідженні тенденцій, виявленні нових проблем і можливих шляхів їх розв’язання. Наведено приклади можливостей науки, її перспектив, що переконливо свідчать про потребу змін сучасної науково-технічної політики (як у формуванні, так і в реалізації) шляхом визначення пріоритетів розвитку. Деталізовано проблему реалізації об’єктивної системи оцінювання результатів фундаментальних наукових досліджень.
В работе сосредоточено внимание на исследовании самоорганизационных процессов в научной системе, базируясь на таких модельных атракторах, как информация, знание и предвидение. Проведенный анализ касается теории развития научного знания и практического науковедения. Показано, что для развития научной системы единственно возможным является инновационный путь — создание виртуальных структур с рациональной и эффективной системой деятельности (на примере Государственного фонда фундаментальных исследований). Рассматриваются информационные ресурсы как характеристика упорядоченности, сложности систем знаний и критерии их оценки. Анализируются особенности построения систем достоверного знания, обеспечения открытого доступа к информации/знаниям с целью стимулирования научной инициативы и творчества. Акцент сделан на техническом прогнозировании: исследовании тенденций, выявлении новых проблем и возможных путей их решения. Приводятся примеры возможностей науки, ее перспектив, что убедительно свидетельствует о необходимости изменений научно-технической политики (как в формировании, так и в реализации) путем определения приоритетов развития. Детализирована проблема реализации объективной системы оценивания результатов фундаментальных научных исследований.
Self-organizing processes within the science system are studied on the basis of model attractors such as information, knowledge and prediction. The analysis deals with the theory of scientific knowledge development and practical science of science (science studies). By example of the State Fund for Basic Research it’s shown that the development of scientific knowledge is only possible by way of innovation, that is, creation of virtual entities with rational and effective system of action. Information resources are treated as a characteristic of the level of systematization and complexity of the knowledge systems, and as their evaluation criteria. Specifics of building up authentic knowledge systems and ensuring the opened access to information\knowledge as a driver for scientific initiative and creativity are analyzed. Emphasis is made on technical prediction: studies of tendencies, identification of new problems and ways for their solutions. Examples of science capabilities and prospects are given, which convincingly proves the need for change in the current S&T policy (its formulation and implementation) through defining the development priorities. The problem related with applications of a sound system for evaluating results of basic research is shown in detail.