Соединение высоконагруженных деталей из композиционных материалов. Сообщение 2. Моделирование напряженно-деформированного состояния

Abstract

Исходя из анализа условий взаимодействия элементов предложенных конструктивно-технологических решений приведена унифицированная методика исследования напряженно-деформированного состояния соединений с непрерывным, дискретным и комбинированным соединительным слоем при произвольном термомеханическом нагружении деталей с переменными геометрическими и жесткостными параметрами по длине. Выведены разрешающие системы линейных алгебраических уравнений, оценена степень достаточной дискретизации конструкции и приведены некоторые численные результаты. Сформулированы рекомендации относительно применения методики и показано, что она может эффективно использоваться при анализе большинства способов соединения.

На основі аналізу умов взаємодії елементів запропонованих конструктивно-технологічних рішень наведено уніфіковану методику дослідження напружено-деформованого стану з’єднань із неперервним, дискретним і комбінованим з’єднувальним шаром при довільному термомеханічному навантаженні деталей зі змінними геометричними та жорсткісними параметрами вздовж з’єднання. Отримано відповідні системи лінійних алгебраїчних рівнянь, оцінено ступінь достатньої дискретизації конструкції та наведено деякі чисельні результати. Сформульовано рекомендації щодо області застосування методики і показано, що вона може ефективноь використовуватися для аналізу більшості способів з’єднання.

Based on the analysis of interaction of components of the proposed design and technological solutions, we propose the unified procedure of stress-strain state analysis for joints with continuous, discrete and combined connective layer under arbitrary conditions of thermomechanical loading of components with geometry and rigidity parameters varying by length. The resolving systems of the linear algebraic equations are derived, the degree of sufficient digitization of a structure is estimated, and some numerical results are provided. We formulated recommendations concerning application of the proposed procedure and show that it can effectively be used for the analysis of the majority of component joint techniques.