Розглянуто основні механізми вимірювання продуктивності паралельних комп’ютерів із розподіленою пам’яттю. Показано, що результати, отримані на де-факто стандартному тесті LINPACK, здебільшого мало пов’язані з ефективністю програм і застосувань. В результаті знову набули актуальності моделі та методи макроконвеєрних обчислень, сформульовані В.М. Глушковим ще наприкінці 1970-х років Результати цих досліджень висвітлено з позицій сучасної архітектури кластерних комплексів.
The basic techniques for measuring the performance of distributed memory parallel computers are reviewed. The results obtained via de-facto standard LINPACK benchmark suite are shown to be weakly related to the efficiency of applied parallel programs. As a result, models and methods of macro-piping computations proposed by V.M. Glushkov in the late 1970s become topical again. These results are presented in the context of the modern architecture of cluster complexes.