Дослідження показало кількісне та якісне співвідношення онімної лексики з художнім цілим роману І. Франка «Перехресні стежки». Серед антропонімів переважають власні назви персонажів. Номінуючи своїх героїв на ім’я чи прізвище, за соціальним станом чи посадою, автор не тільки підпорядковується етикетним нормам свого часу, а й виявляє своє ставлення до них. Етно-територіальний розподіл антропонімів і топонімів, які охоплюють як українські назви, так й оніми далекого зарубіжжя, демонструє соціальну стратифікацію Галичини того часу, яку становили три найбільші етнічні групи: українці, поляки, євреї. Отже, онімний простір роману «Перехресні стежки» є структурно-семіотичним компонентом цілісного художнього твору, несе важливу багатоаспектну лінгвістичну та екстралінгвістичну інформацію.
В исследовании определено количественное и качественное соотношение онимной лексики с художественным целым романа И. Франко «Перекрестные тропы» (1900). Тут зафиксированы 126 разных онимов в 2 167 словоупотреблениях. Антропонимы (72) количественно доминируют над топонимами (45), идеонимами (3), эргонимами (3), названиями праздников (2), кинонимами (1). В статье показаны способы выражения отношения автора к персонажам посредством их номинации. Этно-территориальное распределение антропонимов и топонимов демонстрирует социальную стратификацию Галичины того времени. Онимное пространство романа «Перекрестные тропы» является структурно-семиотическим компонентом целостного художественного произведения, несет важную многоаспектную лингвистическую и экстралингвистическую информацию.
In this research the quantitative and qualitative relations between proper names and the whole text of Perekhresni steћky (The Cross-Paths) (1900), a novel by Ivan Franko are defined. In the novel, 126 different proper names are identified in 2 167 tokens. The anthroponyms (72) quantitatively prevail the toponyms (45), ideonyms (3), ergonyms (3), names of feasts (2), etc. In the article, the ways to express author’s attitude to the characters by their names are described. The ethno-territorial distribution of antroponyms and toponyms demonstrates the social stratification of Halychyna during that time. The proper-name space of the novel is structural and semiotic component of the whole text, it has important multiaspect linguistic and extralinguistic information.
