Ди- и три-азабензо[а]флуорены: синтез и биологическая активность

Abstract

Представлены описанные в литературе методы синтеза и биологическая активность тетрациклических соединений, объединенных по таким признакам как взаимное расположение колец и наличие эндоциклических атомов азота в класс аза-производных бензо[а]флуорена. В данном случае к азабензо[а]флуоренам отнесены производные индоло[3,2-с]хинолина, индоло[1,2-с]хиназолина, бензимидазо[1,2-а]изохинолина и бензимидазо[1,2-с]хиназолина.

Представлено описані в літературі методи синтезу і біологічна активність тетрациклічних сполук, об'єднаних за такими ознаками, як взаємне розташування кілець і наявність ендоциклічних атомів азоту в клас аза-похідних бензо[а]флуорену. У цьому випадку до азабензо[а]флуоренів віднесені похідні індоло[3,2-с]хіноліну, індоло[1,2-с]хіназоліну, бензімідазо[1,2-а]ізохіноліну і бензімідазо[1,2-с]хіназоліну.

The methods of synthesis described in the literature and the biological activity of tetracyclic compounds, which are combined by such criteria as a mutual positioning of rings and the presence of endocyclic atoms of nitrogen in the class of benzo[a]fluorene aza-derivatives are given. In this case derivatives of indole[3,2-c]quinoline, indole[1,2-c]quinazoline, benzimidazo[ 1,2-a]izoquinoline and benzimidazo[ 1,2-c]quinazoline are referred to azabenzo[a]fluorenes.