У статті доводиться, що колишні діячі Української Народної Республіки були носіями національної ідеї, генератором українського політичного, культурно-освітнього, релігійного, кооперативного життя на Волині у міжвоєнний період. Поділяючи ідеї Симона Петлюри, частина з них схилялася до компромісів із польською адміністрацією. В умовах першої радянізації вони відразу опинилися під контролем нової влади. На основі аналізу документів зроблено висновок, що переслідування та репресії органів НКВС у 1939–1941 рр. призвели до цілковитої ліквідації власне уенерівського середовища в регіоні.
В статье доказывается, что бывшие деятели Украинской Народной Республики были носителями национальной идеи, генератором украинской политической, культурно-просветительской, религиозной, кооперативной жизни на Волыни в межвоенный период. Разделяя взгляды Симона Петлюры, часть их склонялась к компромиссу с польской администрацией. В условиях первой советизации они сразу же попали под контроль новой власти. На основе анализа документов сделан вывод, что преследования и репрессии органов НКВД в 1939–1941 гг. привели к полной ликвидации собственно уэнэровской среды в регионе.
The scientific article proves that former representatives of the Ukrainian People’s Republic (UPR) were bearers of the national idea, creators of Ukrainian political, cultural, educational, religious, cooperative life in Volyn’ in the period between wars. Sharing Symon Petliura’s ideas, part of them were inclined to compromise with polish administration. Under conditions of the first spread of Soviet influence they got under vigilant control with the new authorities. Based on the analysis of documents the conclusion was made that persecutions and reprisals of People’s Commissariat of Internal Affairs (PCIA) in 1939–1941 caused the complete elimination of UPR’s setting in the region.