В статье рассматривается городской топос пространственной одновременности в
эпифанической модели Джеймса Джойса. Использование метода моделирования
пространственной одновременности позволяет выяснить, что городской топос передается тремя видами опыта: 1) прошлый опыт (конструкция “used to”, предлог “after”, перфектные формы
глагола); 2) собственно пространственная одновременность, которая передается серийными
видо-временными формами продолженного вида, восклицательными, побудительными,
вопросительными предложениями; 3) вневременный опыт обнаруживается в топонимике, в
реалиях религиозной, культурной и литературной жизни Ирландии, в идиоматике английской
речи дублинцев.
Ключевые слова: городской топос, эпифаническая модель, идиостиль писателя,
пространственная одновременность.
У статті розглядається міський топос просторової одночасності в епіфанічній моделі
Джеймса Джойса. Використання методу моделювання просторової одночасності дозволяє
виявити, що міський топос передається трьома видами досвіду: 1) минулий досвід (конструкція
“used to”, прийменник “after”, перфектні форми дієслів); 2) власне просторова одночасність, яка
передається серійними видо-часовими формами тривалої дії, окличними, наказовими,
питальними реченнями; 3) позачосовий досвід виявляється у топоніміці, у реаліях релігійного,
культурного та літературного життя Ірландії, в ідіоматиці англійського мовлення дублінців.
Ключові слова: міський топос, епіфанічна модель, ідиостиль письменника, просторова
одночасність.
The paper explores urban topos of spatial-temporal simultaneity in James Joyce’s epiphanic
model. The use of the method of modeling spatial-temporal simultaneity leads to the assumption that
urban topos is transmitted by three types of experience: 1) past experience (“used to” construction, the
preposition “after”, and perfect forms of verbs); 2) spatial-temporal simultaneity proper, expressed by
serial continuous forms of verbs, exclamatory, imperative, and interrogative sentences; 3) timeless
experience that is revealed by toponymy, specifics of religious, cultural, and literary life of Ireland, and in
idiomatic English speech of Dubliners.
Keywords: urban topos, epiphanic model, writer’s idiostyle.