Статтю присвячено позаобрядовим ліричним пісням одного із сіл Правобережної Наддніпрянщини (с. Семигір’я Світловодського р-ну Кіровоградської обл.). На прикладі пісенного репертуару трьох виконавиць літнього віку розглянуто особливості їхньої співочої манери та музичної стилістики ліричних пісень. Це дозволило виявити різні комплекси структурно-стилістичних ознак, складність і неоднозначність кожного зі структурних рівнів пісенного матеріалу. Багатство музичних форм, оригінальність виконавських утілень яскраво репрезентують культуру традиційного співу с. Семигір’я та відзначають її музично-стильову єдність.
Статья посвящена необрядным лирическим песням одного из сёл Правобережного Поднепровья (с. Семигорье Светловодского р-на Кировоградской обл.). На примере песенного репертуара трёх исполнительниц пожилого возраста рассматриваются особенности их певческой манеры и музыкальной стилистики лирических песен. Это позволило выявить различные комплексы структурно-стилистических признаков, сложность и неоднозначность каждого из структурных уровней песенного материала. Разнообразие музыкальных форм и оригинальность исполнительских воплощений ярко представляют культуру традиционного пения с. Семигорье и обозначают ее музыкально-стилевое единство.
The article is devoted to the non-ritual lyric songs of one of the D nieper Right-Bank Ukraine villages. Based on the song repertoir of the three aged female performers there is a consideration of the features of singing manner and musical style of their lyric songs. This allowed the author to elucidate the different complexes of structural and stylistic signs, complicacy and ambiguity of each song’s structural level. The variety of musical forms and originality of performer’s embodiments strikingly represent the Semyhirya village traditional singing culture and mark the culture’s musical and stylistic unity.
