Чому Witebsk, а не *Wiciebsk, або чому називають поляки білоруські міста по-українськи?

Abstract

У статті звертається увага на обставину, що багато географічних назв Білорусі в польській мові передаються формами, які за своїм звучанням ближчі до українських назв цих об’єктів, ніж до білоруських відповідників. Причину цього явища автор бачить у першочергово українському (галицькому) походженні руської мови Великого князівства Литовського та існуванні особливої нормативної чи зразкової вимови цією мовою на всьому просторі ВКЛ, яка за традицією зберегла особливості української вимови також у період, коли діалектна основа канцелярської мови ВКЛ у цілому перемістилася вже на північ, на білоруські землі в області Вільни.

В статье обращается внимание на обстоятельство, что многие географические названия Белоруссии в польском языке передаются формами, которые по своему звучанию ближе к украинским названиям данных объектов, чем к соответствующим белорусским. Причину этого явления автор видит в первоначально украинском (галицком) происхождении руської мови Великого княжества Литовского и существования особого нормативного или образцового произношения этого языка на всем пространстве ВКЛ, которое по традиции сохранило украинские особенности произношения также в период, когда диалектная основа канцелярского языка ВКЛ в целом переместилась уже на север, на белорусские земли в области Вильны.

The paper points out that numerous Byelorussian geographical names in Polish are expressed by such lexical forms which according to their pronunciation are closer to the Ukrainian name of the given object than to its Byelorussian name. The author considers that the cause of this lies in the initial Ukrainian (Galician) origin of the Ruthenian language of the Grand Dutchy of Lithuania and in the existence of a special normative or exemplary pronunciation of this language on the territory of the whole Grand Dutchy. The Grand Dutchy of Lithuania preserved the traditions connected with the peculiarities of Ukrainian pronunciation also in the period when the dialectical base of the official language inside the Grand Dutchy already moved to the north, towards Byelorussian lands, the area of Vilna.