Дані до гунгаризмів у староукраїнських пам’ятках XIV–XVII століття

Abstract

У статті розглядаються гунгаризми в староукраїнських пам’ятках XIV–XVII століття, зафіксовані в словнику староукраїнської мови XIV–XV століть та словнику української мови XVI – першої половини XVII століття. Указано на те, що частина гунгаризмів потрапила до української мови безпосередньо, а частина – посередництвом польської мови, а саме старопольських говорів. Загальновідомо, що територія сучасної Закарпатської області (колишньої Підкарпатської Русі) довгий час входила до складу Угорського Королівства, пізніше Австро-Угорської монархії. Тому лексика пам’ятки XVI століття „Нягівські повчання на Євангелія”, написаної на території сучасного Закарпаття, містить значну кількість слів-гунгаризмів. Невідомий автор „Нягівських повчань” взяв за основу тогочасну розмовну мову. Частина гунгаризмів не вийшла з ужитку і до сьогодні, вона належить до активного прошарку лексики мешканців регіону, які перебувають в безпосередніх контактах з представниками угорської національності.

В работе рассматриваются унгаризмы в староукраинских памятниках XIV–XVII веков, зафиксированные в словаре староукраинского языка XIV–XV и в словаре украинского языка XVI – первой половины XVII века. Указывается на то, что часть унгаризмов ввошла в украинский язык непосредственно, а часть – посредством польского языка, а именно старопольских говоров. Общеизвестно, что территория современной Закарпатской области (бывшей Подкарпатской Руси) долгое время входила в состав Венгерского Королевства, позже Австро-Венгерской монархии. Поэтому в лексике памятника XVI века "Поучение на Евангелие по Няговскому списку", написанной на територии современного Закарпатья, имеется большое количество унгаризмов. Неизвестный автор "Няговских Поучений" брал за основу разговорную речь. Часть унгаризмов употребляется и сегодня, она относится к активному пласту лексики жителей региона, которые имеют непосредственные связи с представителями венгерской национальности.

The paper deals with Hungarian loanwords in ancient Ukrainian monuments of the 14-17th centuries. These loanwords have been recorded in the vocabulary of the ancient Ukrainian language in the 14-15th centuries and in the vocabulary of the Ukrainian language in the 16th century and the first half of the 17th century. The author of the paper highlighted that one part of the Hungarian words got into Ukrainian immediately, while an other part through ancient Polish acting as intermediary. It is widely known that the territory of the present Transcarpathian region (former Podkarpatska Rus) was for a long time part of the Hungarian Monarchy, later it belonged to the Austro-Hungarian Monarchy. Therefore the lexical elements of the 16th century “Niagovo Postilla” which was written on the territory of the present Transcarpathia includes words of Hungarian origin in large quantities. The “Niagovo Postilla” was written by an unknown writer on the basis of oral speech of that time. A part of Hungarian words has remained in the oral speech up till nowadays. These words are used by the inhabitants of Transcarpathia in their everyday communication, who are in close relationship with the representatives of the Hungarian nationality.