В контексте понимания культурных феноменов происходит столкновение понятий, аналогичное по сути дихотомии "язык" - "речь". В статье проблема понимания решается в семиологическом аспекте. Теория знака позволяет непротиворечиво описывать информационные процессы, происходящие на уровне языка (когнитивный процесс) и на уровне речи (коммуникативный процесс).
У контексті розуміння культурних феноменів відбувається зіткнення понять, аналогічне по суті дихотомії "мова" - "мова". У статті проблема розуміння вирішується в семіологічному аспекті. Теорія знаку дозволяє несуперечливо описувати інформаційні процеси, що відбуваються на рівні мови (когнітивний процес) і на рівні мови (комунікативний процес).
In the context of conceptualizing cultural phenomena, the notions come into collision at bottom analogous to the dichotomy "language" - "speech". The article views the problem of understanding from the semiological perspective. The theory of the sign allows to consistently describe the information processes occurring at the language level (cognitive process) and at the speech level (communicative process).
