В статье речь идет об изучении проблем языковой вариативности, связанной как с разными социальными признаками языковедов, так и с учетом стилистического аспекта вещания. Социальная лингвистика как один из разделов науки о языке во многом зависит как от развития социума в целом, так и от конкретных общественных условий, которые стимулируют проведение тех или других социолингвистических исследований. Лингвистами многих стран активно разрабатывается проблема соотношения нормирования и вариативности вещания с учетом всего комплекса факторов, которые регулируют реализацию сегментного состава языка. Современный период развития социолингвистики и социофонетики предусматривает всестороннее изучение языковой вариативности, связанной с разными социальными признаками носителей языка, такими как принадлежность к социальной или профессиональной группе, социальный статус языковеда, совокупность социальных ролей. Важное влияние на фонетические особенности вещания осуществляют профессия, пол, возраст человека, а также изменения языкового поведения в разные периоды жизни. Стратификационном анализе языкового поведения информантов, членов разных социальных групп на произносимом уровне фактически не уделялось надлежащего внимания, достаточно фрагментарно исследовались фонетические особенности языка детей, изменения произносимых особенностей языковедов на протяжении нескольких лет их жизни. Необходимость поиска истоков языковых изменений и возможность их объяснения привели лингвистов к исследованию более тесных и утонченных взаимоотношений между языковыми и социальными структурами. В языке происходят мощные процессы, которые нередко тяжело объяснить. Суть этих процессов и является объектом современных лингвистических исследований.
У статті йдеться про вивчення проблем мовної варіативності, пов'язаної як з різними соціальними ознаками мовців, так і з урухуванням стилістичного аспекту мовлення. Соціальна лінгвістика як один із розділів науки про мову багато в чому залежить як від розвитку соціуму в цiлому, так і від конкретних суспільних умов, які стимулюють проведення тих чи інших соціолінгвістичних досліджень. Лінгвістами багатьох країн активно розроблюється проблема співвідношення нормування і варіативностi мовлення з урахуванням всього комплексу чинників, які регулюють реалізацію сегментного складу мови. Сучасний період розвитку соціолінгвістики та соціофонетики передбачає всебічне вивчення мовної варіативності, пов'язаної з різними соціальними ознаками носіїв мови, такими як належність до соціальної чи професійної групи, соцiальний статус мовця, сукупність соціальних ролей. Важливий вплив на фонетичнi особливостi мовлення здiйснюють професiя, стать, вік людини, а також зміни мовленнєвої поведінки у різні періоди життя. Стратифікаційному аналізу мовленнєвої поведінки інформантів, членів різних соціальних груп на вимовному рівні фактично не приділялось належної уваги, досить фрагментарно досліджувалися фонетичні особливості мови дітей, зміни вимовних особливостей мовців протягом кількох років їх життя. Необхідність пошуку витоків мовних змін та можливість їх пояснення привели лінгвістів до дослідження більш тісних і витончених взаємовідносин між мовними і соціальними структурами. У мові відбуваються потужні процеси, які нерідко важко пояснити. Суть цих процесів і є об'єктом сучасних лінгвістичних досліджень.
