У статті досліджена актуальна історико-філософська проблема - учення Мехтільди Магдебурзької в контексті середньовічної містичної традиції. Автором показано, що домінантами онтологічної концепції Мехтільди з Магдебургу постає метафізика світла та діалектика
потоку. На основі цієї онтології вибудовується унікальне вчення про людину, проаналізоване в роботі з огляду на прагматичний вимір містицизму як дискурсу.
The article deals with the problem of reconstruction of the mystical doctrine by Mechtchild von Magdeburg in the
context of European mysticism. The author proves that this doctrine embraces two ontological themes: metaphysics
of light and dialectics of stream. Such ontology creates the foundation for a unique anthropological conception,
revealed in this research through the pragmatic dimension of mystical discourse.