В статье на основе текста романа «Братья Карамазовы» опровергается позиция И. Евлампиева, который
видит в Ф.М. Достоевском по преимуществу гностического мыслителя, а также эксплицируются теоретические
предпосылки тенденциозного подхода к творчеству русского писателя. Акцентируется внимание на связи
романов Достоевского с православной традицией, а также значимости этой позиции для становления русского
самосознания и истории России.
У статті на основі тексту роману «Брати Карамазови» спростовується позиція І. Євлампієва, який вбачає
у Ф.М. Достоєвському переважно гностичного мислителя, а також експлікуються теоретичні передумови
тенденційного підходу до творчості російського письменника. Робиться акцент на зв’язку романів
Достоєвського з православною традицією, а також на значимості цієї позиції для становлення російської
самосвідомості та історії Росії.
In the article the position of I. Evlampiev, who considers F.M. Dostoyevskiy, for the most part, as a gnostic
thinker, is being disproved on the basis of the text of the novel “The Karamazov brothers”. Also, theoretical
preconditions of tendentious understanding of the creative work of the Russian writer are being explicated.
Besides, the relationship between Dostoyevskiy’s novels and orthodox tradition and the importance of this
position for establishing Russian self-consciousness and the history of Russia are being indicated.