Авторами статті ставиться проблема феномену музичного мислення, художнього сприйняття хорового
мистецтва Нового і Новітнього часу, від Г. Генделя до творчості сучасних композиторів. Висловлюється
переконання в тому, що просторово-часовий вимір слугує дієвим вектором новизни у духовній музиці,
хоровій творчості, спричиняючи через багатьох чинників формування Новітнього музично-естетичного
простору, адекватного новому баченню світу, людини та її почуттів в ньому.
В статье рассматривается проблема феномена музыкального мышления, художественного восприятия
хорового искусства Нового и Новейшего времени, от Г. Генделя до творчества современных композиторов.
Высказывается убеждение в том, что пространственно-временное измерение служит действенным вектором
новизны в духовной музыке, хоровом творчестве, способствуя через множество факторов формированию
Новейшего музыкально-эстетического пространства, адекватного новому видению мира, человека и его
чувств в нем.
In the article the problem of musical thinking phenomenon, tasteful perception of choral art of New and Newest
time, from G. Handel till modern composers creativity is posed. Belief is argued existential measurement serves
as an effective vector of novelty in sacred music, choral creativity, promoting through set of factors to form of
the Newest musical-aesthetic space adequately to new vision of the world, the person and its feelings in it.
