У статті розглядаються проблеми розвитку єврейської
національно-культурної автономії, враховуючи відмову дослідників
від оціночних підходів, зроблених з позицій державного і класового
протиставлення. Досліджується доцільність використання
«кризової моделі» для пояснення особливостей становлення
єврейської національно-культурної автономії. Запропоновано
декілька підходів до вивчення особливостей останньої.
The paper deals with problems of the development of Jewish
national-cultural autonomy considering researchers not to use evaluative
approaches formed from a positions of state and class contrasting.
The expediency of using «crisis model» is researched to explain the peculiarities of formation of Jewish national-cultural autonomy. The
author offers several approaches to study its characteristic.