Нанохимия в разработке новых средств трансдермального введения лекарственных препаратов

Abstract

Показано, що вода в частково дегiдратованих клiтинах знаходиться у виглядi кластерiв, основна частина яких має радiус у дiапазонi 0,5–16 нм. На основi механоактивованої сумiшi крохмалю з високодисперсним кремнеземом (дисперсiйне середовище), води i сумiшi полярного (ДМСО) i слабополярного (хлороформ) розчинникiв (дисперсiйна фаза) сконструйовано модельний гель, який розчиняє бiльшiсть класiв лiкарських препаратiв. Структура води в такому гелi аналогiчна структурi води в частково дегiдратованих модельних клiтинних матерiалах (тканина печiнки, клiтини кiсткового мозку), що дозволяє розраховувати на ефективнiсть використання подiбних композицiй для трансдермальної доставки лiкарських препаратiв.

It is shown that water is in clustered and nanodomain states in partially dehydrated cells, and sizes of a major portion of these structures are of 0.5–16 nm in radius. A model gel system is constructed using varied component concentrations in mechanoactivated blends with starch and nanosilica (dispersion phase), water, and a mixture of polar (DMSO) and weakly polar (chloroform) solvents (dispersion medium). Main classes of medicines can be dissolved in this gel, and there the water structure is analogous to one in partially dehydrated cells (liver and marrow cells). This allows us to assume that similar compositions can be effective systems for transdermal delivery of medicines.