Стаття присвячена аналізу філософської спадщини Г.С. Сковороди, віднайденню та інтерпретації
есхатологічних мотивів його творчості. Автор деталізував та ідентифікував есхатологічні мотиви, що
дозволило йому довести власну тезу щодо своєрідності есхатології Г.С. Сковороди. Враховуючи
спорідненість моралізаторських сентенцій класика про належний кінець життя з його пантеїзмом,
антеїзмом, кордоцентризмом і концепцією всезагальної «сродності», автор дійшов висновку, що
есхатологія Г.С. Сковороди не може класифікуватися як типово християнська, а тому визначається як
«екзистенційна».
Статья посвящена анализу философского наследия Г.С. Сковороды, поиску и интерпритации
эсхатологических мотивов его творчества. Автор детализировал и идентифицировал эсхатологические
мотивы, что позволило ему доказать собственный тезис о своеобразии эсхатологии Г.С. Сковороды.
Учитывая родство морализаторских (нравоучительных) сентенций классика о достойном конце жизни с
его пантеизмом, антеизмом, кордоцентризмом и концепцией всеобщей «сродности», автор пришел к
выводу, что эсхатология Г.С. Сковороды не может классифицироваться как типично христианская, а
поэтому определяется как «экзистенциональная».