У статті розглядається важлива для поетики «Мертвих душ» Гоголя проблема пародійного модусу. До цього часу вона не привертала спеціальної уваги дослідників. Особлива увага приділяється функціям «Повісті про капітана Копєйкіна», виявляється її пародійна природа, а істинним героєм пародійної «поеми» у «поемі» є стиль авторської оповіді.
В статье рассматривается важная для поэтики «Мертвых душ» Гоголя проблема пародийного модуса. До настоящего времени она не привлекала специального внимания исследователей. Особое внимание уделяется функциям «Повести о капитане Копейкине». Выявляется ее пародийная природа, доказывается, что подлинным героем пародийной «поэмы» в «поэме» является стиль авторского повествования.
The paper is focused on the problem of such an important question of Gogol’s “The Dead Souls” poetics as the parody modus. So far it has not attracted much attention on the part of scholars. A special attention is paid to the functions of “The Tale about Captain Kopeykin”. Its role as the parody of the genre of poem is shown. The article demonstrates that the real hero of the parody “poem” in the “poem” is the style of the author’s narration.