У статті розглянуто проблему моральнісних вимірів духовності. Розкрито, що вони постають як діяльність самопізнання суб’єктом себе як носія сутнісних начал людяності та розвитку духовності як реальної в діяльності творення досконалих моральних стосунків. Морально визначена діяльність – реальна основа розширення простору свободи в її самоцінності. Показано, що адекватним сутності духовності є її вияв у творенні досконалих духовних феноменів.
A problem of moral measuring of spirituality is considered in this article. We reveal that they appear as activities of self-cognition by the subject itself in the sense of bearer of essential bases of humanity and development of spirituality as a real one in activity of creation of perfect moral relation. Spiritually determined activity is the real basis of enlarging space of freedom in its selfvalue. We show that equivalent to the essence of spirituality is its manifestation in creation of perfect spiritual phenomena.