Розглянуто наслідки зміни уявлень про розподіл ґендерних ролей у сучасному суспільстві, особливості ґендерної ідентичності жінки, "наповнення" термінів маскулінність, фемінність, андрогінія. Проаналізовано рольові ґендерні ...

Проаналізовано найтиповіші підходи класичної етичної теорії до визначення джерел злого в людському житті. Доведено, що природу людини не розглядають як злу, а моральне зло вважають наслідком не контрольованих розумом ...

Рецензія на навчальний посібник Людмили Рижак "Філософія як рефлексія духу". Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 640 с.

Розглянуто логічний аспект функціональних особливостей теоретико-пізнавальних і практичних міркувань та їхніх смислоутворювальних характеристик. Визначено концепт "істина" (істинність) для характеристики теоретико-пізнавальних ...

Виділено основні етапи становлення світоглядно-гуманістичних ідей в правових системах української національної культури. Цей процес завершується створенням першої в світі Конституції Пилипа Орлика 1710 р., де зафіксовано ...

Наведено результати дослідження мотивації до громадської активності у студентів ВНЗ технічного профілю, яке проводилося з метою вивчення підходів і пошуку можливостей для створення методики виховної роботи зі студентами, ...

Аналізуються концептуальні засади політичної діяльності в історії політичної думки. Означаються детермінанти політичної діяльності, чинники її результативності. Подається типологія політичної діяльності та стилі політичної ...

Доведено, що для належного осмислення й розв’язання таких традиційних проблем філософії, як співвідношення теорії та емпірії, природи судження і ролі мовної складової в діяльності людського інтелекту, потрібно здійснити ...

Проаналізовано специфіку свободи людини у основних наукових концепціях Нового часу. Виявлено їх кореляцію із означеннями розуміння держави. Досліджено суть громадянського суспільства як форми актуалізації свободи індивіда. ...

Досліджено саморефлексію, самопізнання особистості на основі поглядів представників українського кліру першої половини ХХ ст., а саме А. Шептицького, Й. Сліпого, Г. Костельника, Іларіона (І. Огієнка) та В. Липківського. ...