У статті розглядається проблема співвідношення феномена свободи з такою формою
реалізації людської екзистенції, як діалог. Для іудаїзму виявами діалогу на рівні розкриття
зв'язку "Я" з "абсолютним Ти" є молитва та пророцтво. Автор доводить, що ці форми
діалогу у свій власний спосіб виявляють механізми актуалізації індивідуальної та колективної свободи. Метою свободи виступає повнота розкриття призначення існування людини та людства у світі.
In the article examines the problem of comparing the phenomenon of freedom with a form of human realization of existence,
such as dialog. For Judaism, prayer and prophecy are the opening to the connection of "I" and the absolute "You". These forms
of dialog, in their own way, appear to be mechanisms of the actualization of individual and collective freedom. The goal of this
freedom appears to be the full understanding of the purpose of man and humanity in the world.