Виконано огляд проблем трансформації історичного пізнання в умовах глобалізації та
становлення інформаційного суспільства. Показано, що основним методологічним принципом історичного пізнання є плюралізм методів та світоглядних настанов, зазначається
його міждисциплінарний характер та особливий предмет - історія як зміна і розвиток у часі
соціальної детермінації людської діяльності, як унікальна і неповторна подія і як надбуттєвий сенс людських вчинків.
The paper deals with the transformation problem of historical knowledge in the conditions of globalization and informational
society formation. The article shows that the main methodological principle of historical knowledge is plurality of methods and
outlook dimensions. The analysis is centered around interdisciplinary character of history as the imperative of a social change
in human activity as well as a unique inimitable event and a deep(sacral been) sense of human actions.