У статті розглянуто динаміку зростання заробітної платні професорсько-викладацького складу в технічних вищих навчальних закладах України 1920-х рр.; проаналізовано засоби забезпечення викладачів житлом, соціальні пільги та гарантії, умови виходу на пенсію, які
визначали соціальний статус педагогічної праці. Зроблено висновок про необхідність використання досвіду 1920-х рр. у вирішені питань матеріального забезпечення педагогів у незалежній Україні.
The dynamics of salary growth, the means of security of professors and teachers of dwelling, the social privileges
and guarantees, the conditions to become retired which determined the social status of pedagogical work is analysed
in the article. The conclusion about the necessity of using the experience of 1920s in making decisions about financial
security of teachers in independent Ukraine is made.