При лікуванні 131 хворого на місцево-поширений рак прямої кишки показано, що використання в неоад’ювантному режимі ендолімфатичної поліхіміотерапії (ПХТ) супроводжується підвищенням протипухлинного ефекту порівняно з таким при системному введенні цитостатиків: кількість випадків повної регресії пухлин збільшується на 13,34%; доповнення такого лікування ендолімфатичною неоад’ювантною інтерферонтерапією підвищує зазначений ефект до 20,4%. Використання запропонованих схем неоад’ювантної ендолімфатичної ПХТ з включенням інтерферону альфа-2b підвищує можливість проведення радикального хірургічного втручання на 8–18% (відповідно) порівняно з такою у хворих, що одержують системну ПХТ. Ключові слова: місцево-поширений рак прямої кишки, неоад’ювантна терапія, ендолімфатичне введеня, інтерферон альфа-2b, хіміотрапія, ефективність.
A group of 131 patients with local advanced rectal cancer treated with endolymphal polychemotherapy (PCT) in a neoadjuvant regime showed an increase in the anti-tumor effects as compared to system administration of cytostatics. After this treatment, the number of cases with full tumor regression increased by 13.34%; and this scheme supplemented with endolymphal neoadjuvant interferon therapy increases the effect up to 20.4%. Proposed schemes of neoadjuvant endolymphal PCT in combination with interferon alpha-2b allows to increase the number of patients who can be subjected to radical surgery by 8–18% (respectively) compared to the group of patients treated with system PCT. Key Words: local advanced rectal cancer, neoadjuvant therapy, endolymphal treatment, interferon alpha-2b, chemotherapy, efficacy.