Анотація:
У найважчі хвилини свого життя — а їх ніхто не зможе порахувати — наш великий сучасник, поет і мислитель, народознавець і педагог знаходив розраду в роздумах про хороше в людях, у стосунках з ними. Бути з людьми, чимось допомагати кожній людині, що звернеться з якимось проханням — це життєве кредо Максима Тадейовича Рильського, що знайшло відбиток у таких його рядках:
Коли тривоги життьової
Тебе охопить вітер злий, —
По вінця слави трудової
У серце стомлене налий.
Нехай не виє самотина.
Як лютий пес за ворітьми:
Скажи крізь муку — я Людина!
Скажи крізь горе — я з Людьми!