Мета дослідження: на основі аналізу маловідомих архівних джерел та опублікованих матеріалів простежити існування зв’язків афонського Ватопедського Благовіщенського монастиря з ченцями та прочанами з українських земель у XVI–XVIII ст, виявити роль української козацької старшини у ктиторській підтримці Ватопедської обителі та святогірських ченців. Методологічні засади дослідження ґрунтуються на принципах історизму, наукової об’єктивності, системності,
діалектичному підході до історичних явищ. Відповідно до поставленої мети й завдань було використано сукупність загальнонаукових, міждисциплінарних, спеціальних методів дослідження.
Наукова новизна. Використовуючи наявну джерельну базу, розглянуто маловідомі сторінки з історії українсько-афонських зв’язків у XVI–XVIII ст. Шляхом аналізу маловідомих джерел та опублікованих матеріалів по-новому розкрито історію українських контактів зі ставропігійним Ватопедським монастирем на Афоні в XVI–XVIII ст. Розглядаються свідчення про перебування прп. Іова
Княгиницького у Ватопедському монастирі. Привертається увага до малознаного факту, що невістка Богдана Хмельницького Розанда в 1667 р. передавала в дар Ватопедському монастирю свої
маєтки з селами на р. Дністер на вічний молитовний спомин про загиблого чоловіка Тимоша Хмельницького, а з дозволу гетьмана Івана Мазепи в землях Гетьманщини здійснював збір пожертв намісник Ватопедського монастиря архімандрит Парфеній. Наголошується, що особливо активно
взаємини проявилися в XVIII ст., коли Запорозька Січ долучилась до «ктиторського патронування»
над цим афонським монастирем. Зокрема, привертається увага до подорожі ватопедських ченців
землями Слобожанщини й Гетьманщини протягом 1761–1764 рр., яка передувала листуванню ченців Ватопеда з кошовим отаманом Війська Запорозького П. Калнишевським і збиранню в українських землях пожертв на підтримку та розбудову святогірської богословської школи «Афоніада»,
що діяла при цій обителі. Наголошено, що аналіз пом’янників афонських монастирів XVII–XVIII ст.
та інших джерел засвідчує, що ктиторами, донаторами та жертводавцями афонських обителей у
цей час нерідко виступали українські гетьмани та представники козацької старшини, яка розглядала участь у підтримці афонських монастирів як неодмінний атрибут свого елітарного статусу
в українському суспільстві XVIII ст.
The purpose of the study: Based on the analysis of little-known archival sources and published materials,
to trace the existence of ties between the Vatopedi Monastery of the Annunciation on Mount Athos and
monks and pilgrims from Ukrainian lands in the 16th–18th c., to identify the role of the Ukrainian Cossack
elite in supporting the Vatopedi Monastery and Athos monks. The methodological foundations of the study
are based on the principles of historicism, scientific objectivity, systematicity, and a dialectical approach
to historical phenomena. In accordance with the aim and objectives, a combination of general scientific,
interdisciplinary, and special research methods was used. Scientific novelty. Using the available source
base, the article examines little-known pages in the history of Ukrainian-Athonite relations in the 16th–
18th c. By analysing little-known sources and published materials, the history of Ukrainian contacts with
the Stavropegial Vatopedi Monastery on Mount Athos in the 16th–18th c. is revealed in a new way. The article
examines the evidence of the stay of St Job of Kniahynytsky in the Vatopedi Monastery. Attention is
drawn to the little-known fact that in 1667 Bohdan Khmelnytskyʼs daughter-in-law Rosanda donated her
estates with villages on the Dniester river to Vatopedi Monastery in eternal prayerful remembrance of her
husband, Tymish Khmelnytsky, and with the permission of Hetman Ivan Mazepa, the abbot of Vatopedi
Monastery, Archimandrite Parthenius, collected donations in the Ukrainian lands of the Hetmanate. It is
emphasised that the relationship was particularly active in the 18th c., when the Zaporozhian Sich joined
the «ctitors patronage» of this Athos monastery. In particular, attention is drawn to the trips of Vatopedi
monks to the lands of Slobozhanshchyna and Hetmanate in 1761–1764, which preceded the correspondence
of Vatopedi monks with the Cossack Ataman of the Zaporozhian Army Petro Kalnyshevskyi and the collection
of donations in the Ukrainian lands to support and develop the Athonite theological school «Athoniada
», which operated at this monastery. It is emphasised that the analysis of the sources of Athos monasteries
of the 16th–18th c. shows that the ctitors, donators and donors of Athos monasteries at that time were
often Ukrainian hetmans and representatives of the noble Cossack elite, who considered their participation
in supporting Athos monasteries as an indispensable attribute of their elite status in the Ukrainian society
of the 18th c.
