Метою студії є спроба на прикладі виборів городового отамана в Грунській сотні Гадяцького
полку в період гетьманування Кирила Розумовського показати реальні взаємовідносини між козацькими старшинами та рядовим козацтвом, проаналізувати причини конфліктних ситуацій та показати чинники, які впливали на процес і процедуру виборів на посади. Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, обʼєктивності та системності. Стаття підготовлена на
основі антропологічного підходу. Застосовані методи: проблемно-хронологічний, історико-генетичний, аналітичний. Новизна. Зʼясовано, що стереотипні уявлення про владні відносини в козацькому Гетьманаті доби стабілізації суспільно-політичної ситуації як про таку ідилічну картину, в
якій домінують сюжети вільного обрання на старшинські уряди на загальних військових радах, насправді всерйоз розходилися з дійсністю. Реальна владна буденність у Гетьманаті дисонувала з цією схемою, що віддзеркалювало складнощі налагодження порозуміння поміж козацькими старшинами та рядовим козацтвом.
Висновки. У статті на основі застосування мікроісторичного підходу досліджено дотримання
на території Гетьманщини в другій половині XVIII ст. основних козацьких прав і вольностей, показано взаємовідносини рядового козацтва, сотенної та полкової старшини, їх морально-етичні аспекти на прикладі Грунської сотні Гадяцького полку. Доведено, що реальна владна буденність у
Гетьманаті суперечила схемі вільних і демократичних виборів на посади, що відображало складнощі порозуміння поміж козацькою верхівкою та рядовим козацтвом.
The purpose of this study is to try, using the example of the election of a town otaman in the Hrun
hundred of the Gadyach regiment during the period of the hetmanship of Kyrylo Rozumovsky, to show the
real relationship between Cossack foremen and ordinary Cossacks, to analyze causes of conflict situations
and to show factors that influenced the process and procedure of elections to positions.
The methodological basis of the research is the principles of historicism, objectivity and systematicity.
The article is prepared on the basis of an anthropological approach. Applied methods: problem-chronological,
historical-genetic, analytical.
The novelty of the study. It is found that stereotypical ideas about the power relations in the Cossack
Hetmanate during the stabilization of the socio-political situation as such an idyllic picture, dominated by
plots of free election of senior governments at general military councils, were in fact seriously at odds with
reality. The real everyday life of the Hetmanate was inconsistent with this scheme, which reflected difficulties
of establishing an understanding between Cossack foremen and ordinary Cossacks.
Conclusions. In the article, based on the application of the microhistorical approach, the observance
on the territory of the Hetmanate in the second half of the 18th c. was investigated the main Cossack rights
and freedoms, the relationship between rank and file Cossacks, hundredth and regimental foreman, their
moral and ethical aspects are shown on the example of the Hrun hundred of the Gadyach regiment. It has
been proven that the real ruling routine in the Hetmanate contradicted the scheme of free and democratic
elections for positions, which reflected difficulties of understanding between Cossack elite and ordinary
Cossacks.
