Судова реформа 1864 р. – одна з найважливіших подій в історії розвитку правосуддя Російської
імперії. Передбачені реорганізації мали на меті докорінно змінити судову систему та забезпечити
доступність суду для громадян і закріпити незалежність суддів. У контексті нововведень був
сформований інститут адвокатури.
Мета дослідження – окреслити умови добору та реконструювати соціально-професійний та
колективний портрет присяжних повірених, помічників присяжних повірених, приватних повірених
Чернігівської губернії за 1885–1915 рр., їх професійну біографію на основі статистичних матеріалів. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, аналізу, індукції, а також історико-порівняльному. Висновки. Згідно з положеннями судової реформи 1864 р. судовий процес ставав змагальним, також було сформовано повнокровний інститут адвокатури.
Головною вимогою для осіб, що бажали займатися адвокатською діяльністю, була наявність диплому та практики у відповідній сфері. Також законодавством Російської імперії достатньо вдало
прописувалися повноваження присяжних і приватних повірених, що уможливлювало захист інтересів, як адвокатів, так і їхніх клієнтів. Важливим є те, що корпорація присяжних повірених контролювалася державою через Раду адвокатів відповідної судової палати.
Протягом 1885–1915 рр. адвокатська корпорація Чернігівської губернії була репрезентована
148 особами. У 29 випадках простежується кар’єрний рух посадовців зі зміною посади, у 7 – зі зміною місця роботи.
Доцільно зазначити, що за Календарями Чернігівської губернії можна простежити надані 38
працівникам інституту адвокатури чини, відповідно двоє мали V чин. Поодинокі дані з Календарів
дозволяють передбачити, що більшість представників адвокатської корпорації були представлені
особами, які репрезентували дворянську та міщанську страту, були почесними громадянами.
The Judicial reform of 1864 is one of the most crucial events in the history of the development of justice
in the Russian empire. Planned reorganizations aimed at fundamentally changing the judicial system and
ensuring the accessibility of the court to citizens and strengthening the judges’ independence. In the context
of innovations, the advocate institute was formed.
The purpose of the research is to outline selection conditions and reconstruct the socio-professional
and collective portrait of sworn attorneys, assistant sworn attorneys, private attorneys of the Chernihiv
province for 1885–1915, their professional biography based on statistical materials. The research methodology
is based on the principles of historicism, objectivity, analysis, induction, and comparative.
Conclusions. According to the provisions of the Judicial reform of 1864, the judicial process became
adversarial and a full-fledged advocacy institute was formed. The main requirement for persons, who wished
to practice law, was a diploma and practice in the relevant field. Also, the legislation of the Russian
empire quite successfully prescribed powers of jurors and private attorneys, which made it possible to protect
interests of both lawyers and their clients. It is important that the corporation of sworn attorneys was
controlled by the state through the Bar council of the respective court chamber.
From 1885 to 1915, the attorney corporation of the Chernihiv province was represented by 148 persons.
In 29 cases, the officials’ career movement can be traced with a change of position and in 7 cases
with a change of work place.
It should be noted that according to Calendars of the Chernihiv province, it was possible to trace ranks
of 38 employees of the advocacy institute, two of whom had the V rank.
Some data from calendars give us background to suggest that the most of representatives of the lawyer
corporation were represented by members of the nobility and middle class and were honourable citizens.
