Reassessment of Maikop Culture Influences on the Communities of the Northern Pontic Region: Case Study of the Burial Checheliivka 3/1

Abstract

The reinterpretation of a vessel from the previous excavations which was beleived to be of the Maikop culture inspired the author to revise artefacts of the Maikop culture and their imitations in the Ukrainian steppe. As a result, it was concluded that the scale of the Maikop culture’s influence on the Steppe communities is overestimated.

У 1981 р. археологиня Н. М. Бокій розкопала на Кіровоградщині курганне поховання Чечеліївка 1/3, яке містило столовий біконічний горщик. Нова знахідка привернула увагу А. Л. Нечитайло, яка згадала про неї у своїй статті 1984 р., присвяченій кераміці майкопської культури, виявленій в похованнях українського степу. З того часу горщик асоціюється з майкопською культурою та фігурує в роботах Ю. Я. Рассамакіна та В. А. Дергачова як доказ майкопського впливу на степове населення України. У травні 2023 р. автор статті відвідав Кіровоградський обласний краєзнавчий музей, оглянув горщик самостійно та зробити фотографії. Висловлено думку, що біконічний горщик із поховання Чечеліївка 1/3 насправді належить не майкопській культурі, а пізньотрипільській. Знахідка надихнула переглянути також й інші майкопські артефакти та їхні «імітації» знайдені в Україні. У результаті, зроблено висновок, що вплив майкопської культури на степове населення дещо переоцінений. Зокрема, із 27 посудин які В. А. Дергачов вважає «імітаціями» майкопської кераміки, більшість насправді належить пізньотрипільській або місцевій рогачицькій традиціям. Крім того, із трипільською культурою пов’язані пласкі металеві сокири, найдавніші знахідки яких датуються етапом А-ВІ. Листоподібні ножі натомість, хоча і нагадують деякі зразки, знайдені на Кавказі, також мають широкі аналогії в середовищі центральноєвропейських культур, зокрема культури Бодроґкерештур. Щодо обушкових сокир, то вони дійсно мають кавказьке походження, втім пов’язані не із майкопською культурою, а куро-аракською, як стверджує В. І. Клочко. Від куро-арактської культури технологія виробництва обушкових сокир поширилась до Наддніпрянщини, де сформувався новий місцевий тип сокир, який В. І. Клочко пропонує називати самарським.