The authors examine the development of Transcaucasian
archaeological cultures during the Early Holocene
and their relationship to the beginning of the Neolithic
in the south of Eastern Europe. The authors describe
the migration activity of carriers of the Kobuletian,
Darkvetian, Edzanian and Trialetian cultures. The role
of migrants in the process of Neolithization of Eastern
Europe is considered. The authors aim to show the relationship
of the Kukrek, Hrebenyky, Matveev Kurgan,
Shpan-Koba, Murzak-Koba cultures with the migratory
activity of the Transcaucasian population.
Початок голоцену був пов'язаний із серією міграцій населення Закавказзя на територію Східної Європи. Ми відзначаємо
чотири масштабних міграції: носіїв кобулетської, триалетської, даркветської та едзанської культур.
Походження кобулетської культури пов'язане із Середнім Сходом. Кам'яна індустрія характеризується наявністю техніки
ручного відтиску, заснованої на використанні конічних та олівцеподібних нуклеусів, а також застосуванням пластинок із
притупленими краями. Культура сформувалася на початку пребореалу. Розселення носіїв кобулетської культури призвело
до появи кукрецької й донецької культур на території Гірського Криму та степової зони Північно-Західного Причорномор'я.
Триалетська культура походить зі Східної Анатолії та Південного Прикаспію. Культура характеризується використанням
технології ударного розщеплення й розщеплення за допомогою посередника. Мікролітичні комплекси характеризуються наявністю асиметричних трикутників і сегментів. Міграція на територію Гірського Криму та порогів Дніпра почалася на межі
плейстоцену-голоцену й призвела до появи шпан-кобинської культури, що існувала до кінця бореалу. Не виключено, що
мурзак-кобинська культура Криму з'явилася внаслідок розвитку триалетських традицій шпан-кобинської культури.
Даркветська культура є автохтонною культурою Закавказзя. Кам'яна індустрія характеризується використанням
ручного відтиску й наявністю сплощених нуклеусів. Мікролітичні комплекси представлені в основному трапеціями, які
виготовлялися з відтискних пластин.
Переселення носіїв даркветської культури в середині бореалу призвело до появи матвієвокурганської, гребениківської та буго-дністерської культур Північно-Західного Причорномор'я і Приазов'я.
Поява едзанської культури пов'язана з фінальним плейстоценом, а її формування — з епіпалеолітичними культурами Близького Сходу. Розщеплення нуклеусів здійснювалося ударним методом. Мікролітичні комплекси характеризує наявність сегментів із гелуанською ретушшю, низьких трапецій, асиметричних трикутників. Міграція носіїв культури почалася на межі бореалу-атлантикуму та призвела до появи платовоставської та сіроглазівської культур на Нижньому Дону та в Північному Прикаспії.
Міграції закавказького населення в ранньому голоцені стали передумовою подальшої неолітизації Східної Європи.
