Анотація:
З ім'ям доктора історичних наук, професора Василя Йосиповича Довженка пов'язаний понад двадцятип’ятирічний шлях розвитку української археології, історія та археологія ранніх слов’ян, Київської Русі, пізнього середньовіччя — такий творчий діапазон ученого. Його цікавили проблеми походження Київської Русі, складання феодальних виробничих відносин, виникнення давньоруських міст, еволюції державного ладу, етнічного та історико-культурного розвитку давньоруської народності тощо.
Шлях до науки у В.Й. Довженка не був легкий. Школа, робота на шахті, Художній інститут, після закінчення якого почав працювати науковим співробітником Київського історичного музею (1934 р.), і без відриву від основної роботи вступив до аспірантури Київського державного університету на кафедру історії України. Захистив дисертацію «Селянський рух на Правобережній Україні в 40-х роках XIX ст.» на здобуття вченого ступеня кандидата історичних наук, а в 1941 р. йому було надано звання доцента.
Після війни повернувся до Києва і відновив роботу в Інституті археології на посаді старшого наукового співробітника. З 1954 р. й до кінця життя о(1976) він очолював відділ слов’яно-руської археології.
Протягом останніх років свого життя В. Й. Довженко працював над важливою історичною темою «Археологія і літописи», виконанням якої мав відтворити широке полотно східнослов’янського і давньоруського суспільства на основі погодженого свідчення двох категорій джерел. Лише невелику частину цієї монументальної праці йому вдалось виповнити На жаль, смерть перервала реалізацію цього оригінального задуму.