Пам’яті Галини Георгіївни Мезенцевої

Abstract

Батько Галини Георгіївни Мезенцевої — Георгій Ісидорович Виницький - змалечку прищеплювали своїй доньці любов до історичного минулого та мистецтва. Коли в січні 1944 р. в Київському університеті було відновлено навчання і вперше створено кафедру археології, Галина Георгіївна не вагаючись обрала цю спеціалізацію. Стала однією із перших аспіранток (1946—1949) кафедри; брала участь в археологічних дослідженнях Поросся (1946), античної Ольвії (1947—1948). Працювала науковим співробітником Державного історично-архітектурного заповідника «Софійський музей» у Києві. Брала участь у розкопках цієї пам’ятки разом із М. К. Каргером, а також опрацьовувала матеріали досліджень Десятинної церкви та Михайлівського Золотоверхого собору, що знаходилися у фондах заповідника. З червня 1950 по вересень 1976 року Галина Георгіївна працювала на кафедрі археології та музеєзнавства Київського держуніверситету старшим викладачем, доцентом, професором. В різні періоди вона викладала спецкурси з археології Давньої Русі, стародавніх слов’ян, історії та теорії музейної справи, методики фондової та екскурсійної роботи, краєзнавство, а також загальний курс основ археології. Для більш глибокого засвоєння матеріалу в процесі підготовки молодих фахівців-археологів нею на кіностудії науково-популярних та учбових фільмів Київського університету були створені навчальні фільми. Галина Георгіївна Мезенцева померла 24 листопада 1997 р. у м. Торонто в Канаді. Світла пам’ять про Галину Георгіївну назавжди залишиться в серцях її колег та учнів, а науковий доробок буде сприяти подальшому розвитку української культури та науки.