В статье рассматривается историческая периодизация Ольвии доримского времени в ее контактах с окружающим миром. Выделяются две главные эпохи (VI — первая четверть III в. до н. э. и середина III — середина I в. до н. э.), внутри которых выделяются пять более узких периодов, характеризующихся определенными приоритетами во внешней политике Ольвии.
В історії Ольвії доримського часу виділяються дві великі епохи у відносинах полісу з зовнішнім світом. Перший етап — VI—перша чверть III ст. до н. е. — характеризується інтенсивними діями поліса в різних сферах його зовнішньої діяльності. Другий етап — від середини III—до середини І ст. до н. е. — несе суто захисний, пасивний характер. Кожна з цих епох поділяється на вужчі періоди.
Перший — від часу виникнення Ольвії до межі першої та другої чвертей V ст. до н. е. — характеризується розширенням земельних відносин по найближчій околиці та злиттям Ольвії і Борисфена (Березані).
Другий період — друга чверть V—перша чверть III ст. до н. е. — позначена натиском скіфів та занепадом ольвійської хори, але в той же час економіка міста розвивається в цілому успішно.
Третій період — середина III—середина II ст. до н. е. Зміни у великому степовому оточенні ведуть до поступового занепадання поліса, що знайшло відображення в декреті Протогена.
Четвертий період припадає на другу половину II ст. до н. е. Місто було змушене прийняти протекторат царів нової Скіфської держави, але при збереженні внутрішнього самоврядування.
П’ятий період — кінець II—перша половина І ст. до н. е. Замість протекторату варварського царя встановлюється влада Понтійського Царства. Після смерті Митрідата Євпатора, в середині І ст. до н. е., місто було взято та знищено гетами.
History of pre-Roman Olbia identifies two large-scale epochs in relations between the polis and the world around. The first stage (the 6th cent. — first quarter of the 3d cent.В. C.) is characterized by intensive actions of the polis in various spheres of its foreign activity. The second stage (the mid 3d cent. — mid 1st cent. В. C.) is of a protective and passive character. Each of these epochs is subdivided into narrower periods. The first of them (from the time of Olbia appearance to the time between the first and second quarters of the 5th cent. В. C.) is characterized by expansion of the ground relations in the nearest neighbourhood and confluence of Olbia and Borysphen (Berezan). The second period (the second quarter of the 5th and the first quarter of the 3d cent. В. C.) is known for onslaught of the Scythians and decay of the Olbian chora, though at the same very period economy of the polis developed successfully on the whole. The third period (from the mid 3d to the mid 2nd cent. В. C.) is characterized by changes in the great steppe surroundings, which has led to a sad state of the polis mirrored well in the decree of Prothogenus. The fourth period, which embraced the second half of the second cent. В. C. was the time when the polis was forced to lake protectorate of tsars of the new Scythian state, the inner selforganization being preserved. The fifth period dated the end of the 2nd and first half of the 1st cent. В. C. was the time when the protectorate of the barbarian tsar was changed by the rule of the Pontian kingdom. After the death of Mithridates Eupatorus in the mid 1st cent. В. C. the polis was seized by the Gets and demolished by them.
