Анотація:
З першого погляду може видатись, що Олександрові Чернишу у науці «везло», що усе йому давалось легко, без значних зусиль і зовнішніх перешкод. Адже, пройшовши лихоліття війни, він у 30 років захищає кандидатську дисертацію, у 42 -- докторську. У 35-річному віці виходить з друку його перша монографічна праця, через рік — ще одна (загалом їх 10, дві з яких — ще у рукописах). Проте ця поверхова «везучість» оманлива. За нею стоять десятки років напруженої систематичної праці, пошуків, знахідок, гори чернеток та конспектів, тисячі кілометрів експедиційних доріг і сотні кубометрів перебраного руками культурного шару.