На підставі стилістичного та картографічного аналізів і порівняння ступеню розвитку бронзоливарного виробництва Ольвії та лісостепової Скіфії автор дійшов висновку, що місцем винайдення та виготовлення хрестоподібних блях були майстерні Ворсклинського металообробного осередку на чолі з Більським городищем. Певну роль у поширенні цих виробів відіграли майстри, які працювали на виїзді.
В результате стилистического анализа и картографирования находок крестовидных блях, а также сравнивая уровень развития брозолитейного ремесла в Ольвии и на лесостепных скифских памятниках, автор пришел к выводу о невозможности производства этих изделий греческими мастерами в Ольвии, а также распространения их в Карпато-Дунайском бассейне и Поволжье. Возможным центром изготовления крестовидных блях может быть Ворсклинский очаг цветной металлообработки во главе с Бельским городищем. В Поволжье и в Северо-Западном Причерноморье подобные изделия компилировались со скифских. Большую роль в распространении крестовидных блях сыграли бродячие мастера-металлурги.
Proceeding from the results of stylistic analysis and cartographing of findings of cross-shaped plates as well as from comparison of the level of development of the bronze-casting handicraft in Olbia and in the forest-steppe Scythian relics, the author has come to the conclusion on the impossibility of production of these plates by Greek masters in Olbia and of their spreading in the Carpathian-Danube basin and in the Volgariver basin. The Vorsccla center of non-ferrous metal working (the main point being in Belsk settlement) was probabiy engaged in production of cross-shaped plates. In the territories of the Volga river basin and in the North-Western Black Sea territories articlis of the kind were compiled from the Scythian ones. Walking maslers-melallurgists contributed much to spreading of the cross-shaped plates.
