Studying of Local Ancient Greek Pottery of Olbia and Borysthenes (Historiographical Aspect)

Abstract

The article is devoted to the studying of antient Greek pottery on the example of the centers of the Lower Buh River region in the works of Ukrainian and foreign scholars. An analysis of publications on the production of local ceramics, production areas of Olbia and the settlement on Berezan island at different times is offered; the main tendencies of studying the raw material base of the region are considered.

Античні центри Північно-Західного Причорномор’я належать до унікального історико-культурного регіону, який був охоплений давньогрецькою колонізацією з архаїчного періоду. На перетині вивчення культурної та економічної історії цих центрів перебуває питання розвитку ремесел і промислів, серед яких виготовлення кераміки займало важливе місце. Потужна джерельна база Ольвії та Березані, накопичена за майже сто років досліджень, представлена багатотисячним керамічним комплексом, який складається з виробів місцевої продукції та імпортних речей. Але через відсутність прямої та вичерпної інформації про місцеве гончарство маємо особливу увагу звернути не лише на масові знахідки, а й на ресурсний потенціал Ольвії в давнину. Поклади мінеральної сировини у безпосередній близькості до поліса неодмінно мали забезпечувати цю провідну галузь еллінської економіки. Науковий інтерес до місцевого виробництва кераміки в Ольвії виник ще на початку ХХ ст., коли почав формуватися керамічний комплекс пам’ятки. Перші узагальнюючі роботи, присвячені гончарству, з’явилися в 1940-х роках (О. А. Кульська, Т. М. Кніпович), де були зроблені перші класифікації кераміки та проведені хімікотехнологічні дослідження. Виявлення випалювальних споруд в Ольвії не було частим явищем, в окремих випадках це були вже зруйновані й переобладнані об’єкти. Серед досліджень другої половини ХХ ст. варто відзначити роботи Р. І. Ветштейн, В. В. Крапівіної. Сучасний етап досліджень знаменувався відкриттям на Березані гончарного району та впровадженням комплексних міждисциплінарних студій. Окрім дослідження кераміки, в коло наукових інтересів потрапили також природні відклади, які є перспективними в плані дослідження гончарної сировинної бази. Таким чином, історіографічний аспект дозволив простежити основні вектори наукових поглядів та методи дослідження гончарства Ольвії та Березані.

Античные центры Северо-Западного Причерноморья относятся к уникальному историко-культурному региону, охваченному древнегреческой колонизацией начиная с архаического периода. На пересечении исследования культурной и экономической истории этих центров находится вопрос развития ремесел и промыслов, в которых изготовление керамики занимало принципиальное место. Мощная источниковая база Ольвии и Березани, накопленная за почти сто лет исследований, представлена многотысячным керамическим комплексом, который состоит из изделий местной продукции и импортных вещей. Но при отсутствии прямой и исчерпывающей информации о местном гончарстве особое внимание следует обратить не только на массовые находки, но и на ресурсный потенциал Ольвии в древности. Залежи минерального сырья в непосредственной близости от полиса непременно должны были обеспечивать эту ведущую отрасль эллинской экономики. Научный интерес к местному производству керамики в Ольвии возник еще в начале ХХ века, когда начал формироваться керамический комплекс памятника. Первые обобщающие работы, посвященные гончарству, появились в 1940-х годах (О. А. Кульская, Т. Н. Книпович), где были сделаны первые классификации керамики и проведены химико-технологические исследования. Обнаружение сооружений для обжига керамики в Ольвии не было частым явлением, в отдельных случаях это уже были разрушенные и переоборудованные объекты. Среди исследований второй половины ХХ века следует отметить работы Р. И. Ветштейн, В. В. Крапивиной. Современный этап исследований ознаменовался открытием на Березани гончарного района и внедрением комплексных междисциплинарных студий. Кроме исследования керамики, в круг научных интересов попали также природные отложения, перспективные в плане исследования гончарной сырьевой базы. Таким образом, историографический аспект позволил проследить основные векторы научных взглядов и методы исследования гончарства Ольвии и Березани.