The1
paper2
is about a Hellenistic ceramic complex of the western
area of the ancient city of Tanais. The new material from the
trench XXV is shown in comparison with the handmade ware of
other districts of the city that was examined by T. M. Arsenieva.
Comparison of these materials with the ceramic complex of
synchronous layers of the ancient centers of the Northern Black
Sea region (collections from cities of the European Bosporus
(Kitei, Artesian, etc.), settlements and hill-forts of the Western
Crimea (“Chaika”, Kulchuk, etc.) and Lower Bug River region
will help to distinguish specific features of the handmade ceramic
complex from Tanais and the peculiarities of the ethnic structure
of the population of the city.
Представлено ліпний керамічний комплекс західного району античного міста Танаїса. Новий матеріал з розкопу XXV показаний у порівнянні з ліпним посудом інших районів міста, опрацьованого свого часу Т. М. Арсеньєвою. Порівняння цих матеріалів з керамічним комплексом синхронних шарів античних центрів Північного
Причорномор’я (колекції з міст європейського Боспору (Кітей, Артезіан і ін.), поселень і городищ Західного
Криму («Чайка», Кульчук та ін.) та Нижнього Побужжя дозволить виявити загальні та специфічні риси ліпного
керамічного комплексу з Танаїса і особливості етнічного складу населення цього міста. Розроблена Т. М. Арсеньевою типологія ліпного посуду цього античного центру зберігає свою актуальність і в повній мірі використовується в цій роботі.
96 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1
Для класифікації відібрано 225 і цілих, і фрагментованих ліпних посудин елліністичного та пізнішого часу з
розкопу XXV (1999—2017 рр.) на території Західного міста Танаїса. В результаті класифікації за морфологічними
ознаками посудин виділено 17 типів посуду. У статті досліджуються лише 10 типів закритих посудин п’яти видів:
горщики, каструлі, глечики, кружки, кухлі, курильниці. Горщики представлені зразками трьох типів.
Горщики з дугоподібною в перетині шийкою (19 екз.), що становлять 8,44% досліджуваної колекції. Форма горщиків із дугоподібною в перетині шийкою традиційна для степових пам’яток Північного Причорномор’я.
Простежується безперервна лінія розвитку таких посудин, починаючи з періоду пізньої бронзи. Їх виявляють у
передскіфських і скіфських похованнях степової зони Північного Причорномор’я, а також у шарах античних центрів Нижнього Побужжя. У період еллінізму їх кількість скорочується в пам’ятках Побужжя, зрідка трапляються
в кримських пам’ятках межі ер, але матеріали Танаїса свідчать, що горщики з дугоподібною шийкою в невеликій
кількості в матеріалах античних пам’яток Східного Приазов’я «доживають» до IV—V ст. н. е.
Горщики з горлом у вигляді розтруба (80 екз.) становлять 35, 56% ліпної кераміки колекції розкопу XXV.
З’явившись в Північному Причорномор’ї в VI ст. до н. е. в районі Борисфена або Ольвії, ці посудини поширюються на все Побужжя, а в V — першій половині IV ст. до н. е. — на всі античні пам’ятки Північного Причорномор’я і
на всю територію Степової Скіфії. Ця форма була запозичена степовими скіфами у перших грецьких переселенців
в IV ст. до н. е. і стала етнічно визначальним елементом степових скіфів не за походженням, а територіально. У
Танаїсі горщики з горлом у вигляді розтруба переважають протягом усього періоду еллінізму.
Горщики з прямим горлом представлені фрагментами 10 посудин, тобто 4,44% ліпної кераміки. У таких горщиків короткий прямий вінчик із заокругленим, плоско зрізаним або загостреним краєм вінець і майже циліндричним горлом. Виділені вони Б. М. Граковим на матеріалах Кам’янського скіфського городища. Територія їх
поширення — східні райони степу. У елліністичному Танаїсі їх виявляють нечасто.
Каструлі представлені 17 екз., що становить 7,56% колекції. У матеріалах кераміки розкопу XXV представлені каструлі трьох типів (з горизонтальними, вертикальними або підковоподібними ручками). Ліпні каструлі
з’являються в Північному Причорномор’ї в матеріалах Борисфена, а потім Ольвії. Не підлягає сумніву, що такі
посудини — імітація в ліпній техніці однією з найбільш поширених форм гончарного кухонного посуду. Є деякі
особливості поширення каструль. Якщо, наприклад, для Ольвії більш характерні каструлі з горизонтальними ручками у вигляді наліпних джгутів, то в матеріалах боспорських пам’яток частіше виявляють каструлі з
підковоподібними ручками. Для Танаїса і пам’яток Приазов’я також характерні каструлі з підковоподібними
ручками.
Піфоси (20 екз.) — це безгорлі тарні посудини великих розмірів. Т. М. Арсеньєва вважає, що такі посудини
були розповсюджені на городищах Нижнього Дону і в Прикубанні. Деякі з них використовуються мешканцями
кримських античних пам’яток.
Глечики і кухлі — столові посудини з високим вигнутим або прямим горлом і ручкою повторюють форми
гончарних сіроглиняних посудин.
Курильниці в досліджуваній колекції представлені двома посудинами: горщикоподібною і сферичною. Повний профіль у горщикоподібної курильниці з найбільшим розширенням тулуба у середній частині і орнаментацією косими канелюрами. Мініатюрні посудини, іграшки, моделі в досліджуваній колекції представлені 3 екз. —
іграшками та пробною «технологічною» посудиною.
Наявність зооморфних ручок і тамгоподібних знаків і зображень на ліпній кераміці з розкопу XXV, дозволяє
припустити проникнення до Танаїсу, особливо у III ст. н. е., більш «далеких» кочовиків.
Дослідження різних груп ліпних посудин в ліпному керамічному комплексі Танаїса свідчить про неоднорідність ліпного керамічного комплексу цієї античної пам’ятки і про те, що не можна весь ліпний посуд античних
пам’яток вважати «варварським» і використовувати цю частину матеріальної культури як аргумент на підтвердження гіпотези про значну кількість варварів серед населення цієї античної пам’ятки, хоча вплив різного роду
«варварів» на мешканців античного Танаїсу в період еллінізму посилюється.
Представляется лепной керамический комплекс западного района античного города Танаиса. Новый материал из
раскопа XXV показан в сравнении с лепной посудой других районов города обработанный в свое время Т. М. Арсеньевой. Сравнение этих материалов с керамическим комплексом синхронных слоев античных центров Северного Причерноморья (коллекции из городов Европейского Боспора (Китей, Артезиан и др.), поселений и городищ Западного Крыма («Чайка», Кульчук и др.) и Нижнего Побужья, позволит выявить общие и специфические
черты лепного керамического комплекса из Танаиса и особенности этнического состава населения этого города.
Разработанная Т. М. Арсеньевой типология лепной посуды этого античного центра сохраняет свою актуальность
и в полной мере используется в этой работе.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 97
Для классификации отобрано 225 и целых и фрагментированных лепных сосудов эллинистического и более
позднего времени из раскопа XXV (1999-2017) на территории Западного города Танаиса. В результате классификации по морфологическим признакам сосудов выделено 17 типов сосудов. В статье исследуются лишь 10 типов
закрытых сосудов пяти видов: горшки, кастрюли, кувшины, кружки, кружки, курильницы. Горшки представлены
сосудам трех типов.
Горшки с дуговидной в разрезе шейкой (19 экз.), что составляют 8,44 % изучаемой коллекции. Форма горшков
с дуговидной в разрезе шейкой традиционна для степных памятников Северного Причерноморья. Прослеживается непрерывная линия развития таких сосудов, начиная с периода поздней бронзы. Они встречаются в предскифских и скифских погребениях степной зоны Северного Причерноморья, а также в слоях античных центров
Нижнего Побужья. В период эллинизма их количество сокращается в памятниках Побужья, изредка встречаются
в крымских памятниках рубежа эр, но материалы Танаиса свидетельствуют, что горшки с дуговидной шейкой в
небольшом количестве в материалах античных памятников Восточного Приазовья «доживают» до IV—V вв. н. э.
Горшки с горлом в виде раструба (80 экз.) составляют 35,56 % лепной керамики коллекции раскопа XXV.
Появившись в Северном Причерноморье в VI в. до н.э. в районе Борисфена или Ольвии, эти сосуды распространяются на все Побужье, а в V — первой половине IV вв. до н. э. на все античные памятники Северного Причерноморья и на всю территорию Степной Скифии. Эта форма была заимствована степными скифами у первых
греческих переселенцев и в IV вв. до н. э., и стала этнически определяющим элементом степных скифов не по
происхождению, а территориально. В Танаисе горшки с горлом в виде раструба преобладают в течение всего
эллинистического периода.
Горшки с прямым горлом представлены фрагментами 10 сосудов 4,44 % лепной керамики. У таких горшков
короткий прямой венчик с закругленным, плоско срезанным или заостренным краем венчика и почти цилиндрическим горлом. Выделены они Б. Н. Граковым на материалах Каменского скифского городища. Территория их
распространения — восточные районы степи. В эллинистическом Танаисе они встречаются редко.
Кастрюли представлены 17 сосудами, что составляет 7,56 % коллекции. В материалах керамики раскопа XXV
представлены три типа кастрюль (с горизонтальными, вертикальными или подкововидными ручками). Лепные
кастрюли появляются в Северном Причерноморье в материалах Борисфена, а потом Ольвии. Не подлежит сомнению, что такие сосуды — имитация в лепной технике одной из наиболее распространенных форм гончарной
кухонной посуды. Есть некоторые особенности распространения кастрюль. Если, например, для Ольвии более
характерны кастрюли с горизонтальными ручками в виде налепных жгутов, то в материалах боспорских памятников чаще встречаются кастрюли с подкововидными ручками. Для Танаиса и памятников Приазовья также
характерны кастрюли с подкововидными ручками.
Пифосы (20 сосудов) — безгорлые тарные сосуды больших размеров Т. М. Арсеньева считает, что такие сосуды
имели широкое распространение на городищах Нижнего Дона и в Прикубанье. Некоторые из них используются
обитателями крымских античных памятников.
Кувшинчики и кружки, столовые сосуды с высоким изогнутым или прямым горлом и ручкой повторяют
формы гончарных сероглиняных сосудов
Курильницы в исследуемой коллекции представлены двумя сосудами: горшковидным и сферическим. Полный
профиль горшковидной курильницы с наибольшим расширением тулова в средней части и орнаментированный
косыми каннелюрами. Миниатюрные сосуды, игрушки, модели в исследуемой коллекции представлены 3
экземплярами — игрушками и пробным «технологическим» сосудом.
Наличие зооморфных ручек и тамгоподобных знаков и изображений на лепной керамике из раскопа XXV, позволяет предположить проникновение, особенно в III в. н.э. более «дальних» кочевников.
Исследования различных групп лепных сосудов в лепном керамическом комплексе Танаиса свидетельствует
о неоднородности лепного керамического комплекса этого античного памятника и о том, что нельзя всю лепную
посуду античных памятников считать «варварской» и использовать эту часть материальной культуры в качестве
аргумента в подтверждении гипотезы о значительном количестве варваров среди населения этого античного памятника, хотя влияние различного рода «варваров» на обитателей античного Танаиса в эллинистический период
усиливается.
