Анотація:
Сьогодні вже немає потреби переконувати суспільство у значущості генно інже
нерних досліджень. Поява нових відгалужень цієї науки — біоінформатики, ге
номіки, протеоміки — засвідчує стратегію «глибокого буріння» генної інженерії,
фундаментальність її досліджень і водночас широкий спектр практичної реалі
зації її здобутків. Це і розв’язання продовольчої проблеми, і лікування спадкових
захворювань, й очищення довкілля від різноманітних забруднень, й освоєння не
традиційних енергоресурсів...
А чи здатна розвивати генну інженерію і біотехнології країна, де наука фінан
сується за залишковим принципом? Попри високий інтелектуальний потенціал
і загалом пристойний рівень виконуваних досліджень, для прориву в цій галузі
українським науковцям не вистачає коштів, сучасних лабораторій, інформа
ційної та законодавчої бази. Немає у нас і комерційних структур, здатних упро
ваджувати результати досліджень у сфері генної інженерії.
І якщо влада не надасть статусу державного пріоритету науці і зокрема біо
технологіям, неминучий не лише їх занепад, а й втрата державою шансу кардиналь
но трансформувати свою економіку на засадах справді інноваційного розвитку.