Метою статті є дослідження соціо-культурних відносин між Руссю та Скандинавськими королівствами в IX–XIII ст. та їх вплив на формування східноєвропейських сюжетів ісландських саг.
У цій статті ми хочемо окреслити в загальних рисах ключові етапи таких взаємин, їхнє значення
для історії цих спільнот та вплив на розвиток каналів обміну інформацією. Окрім того, ми хочемо
розглянути, як ці канали привели до формування в Скандинавії бази знань про Східноєвропейські
землі та розміщення цих знань у системі координат колективних уявлень про минуле. Наукова новизна. Дослідження спирається на значну кількість висновків істориків та археологів, які займаються питаннями русько-скандинавських відносин. Утім, ми пропонуємо підхід, який поєднуватиме
ці знання із дослідницькими здобутками в царині ісландських саг. Таке поєднання може дати нам
нову перспективу та внести корективи в методологію джерелознавчих студій давньоскандинавської писемності.
Висновки. Різні етапи політичних та культурних відносин між Руссю та Північними королівствами залишили свій слід у сагах. Події історичної комунікації перетворилися на праобрази сюжетів, які століттями циркулювали у пам’яті спільнот. Рефлексія цих подій перетворилася на набір
міфів, стереотипів та легенд, які асоціювалися з територіями Східної Європи. Проте, розуміння
цих відносин прояснює, чому саме Русь, а не інші території були такими популярними декораціями
для авторів саг, а також, чому вона була такою важливою для формування історичного світогляду домодерних скандинавських держав.
The purpose of the publication is to study socio-cultural relations between Rus and Scandinavian
kingdoms in the 9th–13th c. and the influence of these relations on the formation of Eastern European plots
of Icelandic sagas. In this article, we want to outline the key stages of these relationships, their significance
for the history of these communities, and their impact on the development of information exchange channels.
In addition, we want to consider how these channels led to the formation of a knowledge base about
Eastern European lands in Scandinavia and the placement of this knowledge in the coordinate system of
collective ideas about the past. Scientific novelty. Our research is based on a significant number of conclusions
of historians and archaeologists who deal with issues of Rus-Scandinavian relations. However, we
propose an approach that will combine this knowledge with research achievements in the realm of Icelandic
sagas. Such a combination can give us a new perspective and make corrections in the methodology of
source studies of Old Norse literature. Conclusions. Different stages of political and cultural relations between
Rus and Northern kingdoms are reflected in the sagas. Events of historical communication turned into
archetypes of stories that circulated in the memory of communities for centuries. The reflection of these
events turned into a set of myths, stereotypes and legends associated with the territories of Eastern Europe.
However, an understanding of these relations clarifies why Rus, rather than other territories, were such
popular scenery for the authors of the sagas, as well as why it was so important for the formation of the
historical worldview of the pre-modern Scandinavian states.