Метою публікації є висвітлення обставин та характеру використання в давньоруській фортифікації таких елементів, як «башта» та «вежа», а також їх відображення в тогочасних писемних та зображальних джерелах. Дослідження проведене на прикладі центру Чернігівського князівства, який в часи Русі мав потужні укріплення у вигляді декількох ліній ровів та стін. Методологічною основою дослідження є принципи історизму та об’єктивності. Використані методи аналізу, синтезу, індукції. Наукова новизна публікації полягає в характеристиці окремого фортифікаційного елементу, який раніше часто розглядався лише в комплексі із лінійними укріпленням давньоруських міст і не був предметом конкретного історичного дослідження. Висновки. Незважаючи
на проведені протягом ХХ–ХХІ ст. на території Чернігова археологічні дослідження, в історіографічній традиції панує думка, що міські укріплення складалися із валів, стін із баштами та ровів. У
ході проведеного дослідження можна зазначити, що станом на 2022 р. відомо про 16 споруд, які
типологічно можна вважати баштами, з яких лише 4 належать до загальноміських укріплень проїзного комплексу. Решта ж являють собою елементи садибної забудови. Отже, можна стверджувати, що роль башт у стінових укріпленнях давньоруського Чернігова є дещо перебільшеною.
The purpose of the publication is to highlight the circumstances and nature of the use in the Old Rus
fortification such elements as "bashta" and "vezha", as well as their reflection in written and pictorial sources
of the time. The study is conducted on the example of the center of Chernihiv principality, which at
the time of Rus had powerful fortification in the form of several lines of ditches and walls. The methodological
basis of the study is the principles of histology and objectivity. The methods used are analysis,
synthesis, and induction. The scientific novelty of the publication lies in the characteristic of a separate
fortification element, which was previously considered only in the complex with linear defensive structures
of the old Rus cities, and was not the subject of a specific historical study. Conclusions. Despite the
archaeological research conducted on the territory of Chernihiv in 20th–21th c. the historiographical tradition holds that the city fortifications consisted of ramparts, walls with towers and roves. In the course of
the study it can be noted that as of 2022, there are known about 16 buildings, which can be typologically
classified as towers, of which only 4 belong to the general city fortifications of the entry complex. The rest
are elements of manor buildings. Thus, it can be argued that the role of towers in the linear fortifications of
the Old Rus Chernihiv is somewhat exaggerated.
