У статті визначено комплекс проблем трудової сфери та системи соціального діалогу в умовах синергетичного впливу таких чинників: цифровізація (світовий тренд); повномасштабна збройна агресія; вплив внутрішніх хронічно невирішених проблем, що накопичувалися з 2014; євроінтеграційний вектор розвитку України та інтенсифікація цих процесів після набуття Україною статусу країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу (2022 р.). Виявлено тенденцію щодо стрибкоподібної активізації уваги до проблем соціального діалогу, готовності до змін у нинішній період з боку вищого керівництва держави, соціальних партнерів та їх спільних представницьких органів у зв’язку з процесами форсованої євроінтеграції.
Стаття містить ґрунтовний аналіз документів МОП щодо стану та втрат трудової сфери внаслідок повномасштабної збройної агресії, а також рекомендаційну частину щодо досягнення критеріїв якості системи соціального діалогу. Розкрито роль соціального діалогу в забезпеченні стійкості трудової сфери України в нинішніх умовах, що обумовлено необхідністю радикального оновлення системи взаємодії суб’єктів соціального діалогу, відновлення роботи спільного представницького органу національного рівня ‒ Національної тристоронньої соціально-економічної ради, територіальних тристоронніх соціально-економічних рад, активних взаємоузгоджених рішень і дій з боку соціальних партерів щодо модернізації чинної моделі соціального діалогу в Україні. Оновлена модель має відповідати базовим європейським вимогам, органічно вбудовуватися в систему повоєнного відновлення соціально-трудової сфери за принципом МОП «відбудувати краще, ніж було» (build back better).
Обґрунтовано необхідність залучення ресурсів цифровізації для перспектив розвитку системи соціального діалогу через її оновлення на сучасній технологічній мережево-цифровій основі (авторська ідея). Реалізація на практиці оновленої системи соціального діалогу стає підґрунтям для створення інформаційно-комунікативної платформи взаємодії партнерів на між- та внутрішньодержавному рівнях з метою реалізації стратегічних рішень щодо забезпечення стійкості й повоєнного відновлення сфери праці, економіки і країни в цілому, досягнення визначених євроінтеграційних орієнтирів.
The authors of the article defined a set of problems in the labor sphere and the system of social dialogue under the conditions of the synergistic influence of the following factors: 1) digitalization (world trend), 2) full-scale armed aggression; 3) the impact of chronically unresolved internal problems, accumulated from 2014 to 2022; 4) the Euro-integrational vector of Ukrainian development with the intensification of this vector after Ukraine acquires the status of a candidate country for joining the European Union (2022). The authors have revealed a tendency towards the rapid activation of attention to the problems of social dialogue, readiness for changes in the current period on the part of the top management of the state, social partners and their joint representative bodies in connection with the processes of forced European integration.
The article contains a thorough analysis of ILO documents regarding the assessment of the state and losses of the labor sphere as a result of full-scale armed aggression, as well as a recommendations on achieving the quality criteria of the system of social dialogue. The role of social dialogue in ensuring the stability of the labor sphere of Ukraine in the current conditions is revealed, which is defined by the need for a radical renewal of the system of interaction of social dialogue subjects, the restoration of the work of a joint representative body at the national level - the National Tripartite Socio-Economic Council, respectively, territorial tripartite socio-economic councils, active coordinated decisions and actions by social partners regarding the modernization of the current model of social dialogue in Ukraine. The updated model must meet the basic European requirements, be organically integrated into the system of post-war recovery of the social and labor sphere according to the ILO principle 'build back better'.
The need to involve digital resources and possibilities for prospects of the development of the social dialogue system through its renewal on a modern technological network-digital basis is substantiated (author's idea). The practical implementation of the updated system of social dialogue becomes the basis for the creation of an information and communication platform for the interaction of partners at the inter-state and intra-state levels for the implementation of strategic decisions to ensure the stability and post-war recovery of the labor sphere, the economy and the country as a whole, in order to achieve the defined European integration benchmarks.
