На основі аналізу та узагальнення результатів експертного опитування, у підготовці та проведенні якого автори взяли безпосередню участь, досліджено проблеми та можливості створення системи соціального і правового захисту працюючих у платформному сегменті зайнятості з урахуванням умов воєнного стану та потреб післявоєнного відновлення України.
Визначено основні причини, що перешкоджають правовій та соціальній захищеності платформних зайнятих. Ключовими серед них є такі: правова невизначеність статусу суб’єктів трудових платформ (як платформних працівників, так і самих трудових платформ); низькі можливості колективного представництва інтересів зайнятих на платформах; небажання працівників офіційно реєструватися та декларувати свої доходи тощо. Визначено сукупність чинників соціального, інформаційно-комунікативного, організаційно-управлінського та технічного характеру, що виникають у процесі взаємодії суб’єктів платформної економіки і посилюють соціальну та правову незахищеність платформних зайнятих. Одержані результати проінтерпретовано в контексті введення воєнного стану в Україні.
Встановлено, що базовою передумовою формування дієвої системи соціального та правового захисту платформних зайнятих є створення законодавчо регламентованої системи взаємодії суб’єктів платформного сегменту зайнятості. Це потребує відповідного нормативно-правового, організаційно-управлінського забезпечення, формалізації та виходу з «тіні» відносин на трудових платформах, створення механізмів сталого представництва інтересів суб’єктів платформної економіки. Обґрунтовано якісні характеристики дієвої системи забезпечення правового та соціального захисту зайнятих на цифрових платформах, пріоритетність ключових заходів для забезпечення ефективності процесу їхнього соціального захисту.
Розроблено схему концептуалізації процесу формування регуляторної політики, зорієнтовану на можливості забезпечення соціальної та правової захищеності зайнятих на платформах працівників. Авторська розробка узгоджується з основними настановами Директиви про поліпшення умов роботи працівників цифрових платформ для європейських країн. Обґрунтовано пріоритетні напрями регуляторної політики щодо пом’якшення впливу воєнного стану на ринок праці та перспектив подальшого післявоєнного відновлення України.
На основе анализа и обобщения результатов экспертного опроса, в подготовке и проведении которого авторы принимали непосредственное участие, исследованы проблемы и возможности создания системы социальной и правовой защиты работающих в платформенном сегменте занятости в Украине с учетом условий военного положения и потребностей послевоенного восстановления страны.
Определены основные причины, препятствующие правовой и социальной защищенности платформенных работников. Ключевыми среди них являются следующие: правовая неопределенность статуса субъектов трудовых платформ (как платформенных работников, так и самих трудовых платформ); низкие возможности коллективного представительства интересов занятых на платформах; нежелание работников официально регистрироваться и декларировать свои доходы. Определена совокупность факторов социального, информационно-коммуникативного, организационно-управленческого и технического характера, возникающих в процессе взаимодействия субъектов платформенной экономики и усилива¬ющих социальную и правовую незащищенность платформенных занятых. Полученные результаты проинтерпретированы в контексте введения военного положения в Украине.
Установлено, что базовой предпосылкой формирования действенной системы социальной и правовой защиты платформенных занятых является создание законодательно регламентированной системы взаимодействия субъектов платформенного сегмента занятости. Это требует соответствующего нормативно-правового, организационно-управлен¬ческого обеспечения, формализации и выхода из «тени» отношений на трудовых платформах, создания механизмов устойчивого представительства интересов субъектов платформенной экономики. Обоснованы качественные характеристики эффективной системы обеспечения правовой и социальной защиты занятых на цифровых платформах, а также приоритетность ключевых мер по обеспечению эффективности процесса их социальной защиты.
Разработана схема концептуализации процесса формирования регуляторной политики, ориентированная на возможности обеспечения социальной и правовой защищенности работников, занятых на платформах. Авторская разработка согласуется с основными положениями Директивы об улучшении условий труда работников цифровых платформ для стран Европы. Определены и обоснованы приоритетные направления регуляторной политики в контексте смягчения влияния военного положения на рынок труда и перспектив последующего послевоенного восстановления Украины.
The article explores and reveals the problems and opportunities for creating an effective system of social and legal protection of workers in the platform segment of employment in Ukraine, grounding on the analysis and generalization of results of the expert survey, in the preparation and conduct of which the authors were directly involved. The conditions of the military conflict and the needs of postwar reconstruction of Ukraine are also taken into account.
The main reasons hindering the legal and social protection of platform workers are identified. The key ones among them are the following: legal uncertainty of the status of subjects of labor platforms (both platform workers and labor platforms themselves); low opportunities for collective representation of the interests of employees on the platforms; reluctance of employees to officially register and declare their income. Also, a set of factors of a social, informational, communicative, organizational, managerial and technical nature was revealed. These factors arise in the process of interaction of the subjects of the platform economy and increase the social and legal insecurity of the platform employees. The obtained results were interpreted by the authors in the context of the martial law in Ukraine.
It is stated that the basic prerequisite for the development of an effective system of social and legal protection of platform employees is the creation of a legally regulated system of interaction between subjects of the platform economy, which requires appropriate regulatory, organizational and management support, formalization and exit from the "shadow" of relationships on labor platforms, implementation of mechanisms of sustainable representation of interests of the subjects of the platform economy. The vision of the main characteristics of the effective system of ensuring the legal and social protection of platform workers and priority of key measures to ensure the effectiveness of their social protection process are substantiated.
Basing on the generalization of the results of the research conducted, the authors have developed a scheme of conceptualization of the regulatory policy development process, which is focused on the possibility of ensuring the social and legal protection of platform workers. The authors' proposals are consistent with the main guidelines of the proposals for Directive on improving the working conditions in platform work for EU. The authors also defined and substantiated the priority areas of regulatory policy in the context of mitigating the impact of martial law on the labor market and of the prospects for further post-war restoration of Ukraine.
