Rywalizacja polityczna o Białoruś w latach 1917–1919 między białoruskimi socjalistami a bolszewikami. Powstanie Białoruskiej Socjalistycznej Republiki Radzieckiej

Abstract

Celem badań jest poznanie cech rywalizacji bolszewików i socjalistów białoruskich o przyszłość ziem białoruskich w latach 1918–1920. Metodologia badań opiera się na zasadach naukowości, historyzmu, systematyczności i analizy historycznej. Prezentacja nowych wyników badań dotyczy rekonstrukcji wydarzeń związanych z powstaniem Białoruskiej Socjalistycznej Republiki Radzieckiej. Pod koniec I wojny światowej, po rewolucji lutowej, rozpoczął się proces tworzenia niepodległego państwa białoruskiego przez białoruskich socjalistów. Chociaż 25 marca 1918 proklamowano Białoruską Republikę Ludową, nie zdołała ona przetrwać jako niezależne państwo. Zdecydowało o tym wiele czynników wewnętrznych i zewnętrznych. Jednym z nich są polityczne i terytorialne aspiracje bolszewików oraz rywalizacja między nimi a białoruskimi socjalistami o przyszłość ziem białoruskich. Białorusini, a więc i białoruski ruch narodowy, znaleźli się w czasie wojny w specyficznej sytuacji. W latach 1915–1918 ziemie białoruskie zostały przedzielone linią frontu rosyjsko-niemieckiego. W rezultacie do strefy przygranicznej przybyli wojskowi i cywile z głębi Rosji. Po rewolucji lutowej wojsko rosyjskie skupione w Okręgu Zachodniego i Frontu zaczęła się silnie upolityczniać, skupiając się na różnych programach politycznych i narodowych. Białoruscy socjaliści, w tym wojskowi, skupieni w Centralnej Białoruskiej Radzie Wojskowej, opowiedzieli się za utworzeniem białoruskiej republiki najpierw w federacji z Rosją, a wkrótce (po przewrocie bolszewickim) skłonili się ku jej niepodległości. Bolszewicy wojskowi opowiadali się za włączeniem ziem białoruskich do Rosji jako Okręgu Zachodniego. Konflikt interesów między białoruskimi socjalistami a rosyjskimi bolszewikami ujawnił się na Zjeździe Wszechbiałoruskim, który odbył się w grudniu w Mińsku, kiedy Zjazd został brutalnie rozpędzony przez wojskowych bolszewików. O aspiracjach białoruskich socjalistów i pozycji białoruskich komunistów decydowało m.in. o utworzeniu Białoruskiej Socjalistycznej Republiki Radzieckiej proklamowanej dwukrotnie 1 stycznia 1919 r. i 31 lipca 1920 r. tuż przed ofensywą na Warszawę. Była ona wspierana przez Rosję Sowiecką jako przeciwwaga dla działań białoruskiego obozu niepodległościowego i polskich wpływów na Białorusi.

Мета дослідження полягає в з’ясуванні особливостей суперництва більшовиків і білоруських соціалістів за майбутнє білоруських земель у 1918–1920 рр. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, системності та історичний аналіз. Наукова новизна результатів дослідження полягає в реконструкції подій, пов’язаних зі створенням Соціалістичної Радянської Республіки Білорусь. Висновки: Наприкінці Першої світової війни, після Лютневої революції, розпочався процес створення незалежної Білоруської держави білоруськими соціалістами. Хоча 25 березня 1918 року була проголошена Білоруська Народна Республіка, вона не змогла вистояти як незалежна держава зокрема через політичні й територіальні аспірації більшовиків і суперництво між ними й білоруськими соціалістами за майбутнє білоруських земель. Білоруси, а отже й білоруський національний рух, під час війни опинились у специфічній ситуації. Між 1915 і 1918 роками білоруські землі були розділені лінією російсько-німецького фронту. У результаті до прикордонної зони прибули військовослужбовці й цивільні особи з глибинки Росії. Після Лютневої революції російські військові, зосереджені в Західному окрузі й на фронті, сильно політизувалися, сфокусувавшись на різних політичних і національних програмах. Білоруські соціалісти, включаючи військових, об’єднаних у Центральну білоруську військову раду, спершу виступали за створення білоруської республіки у федерації із Росією, а невдовзі (після більшовицького перевороту) перейшли до ідеї незалежності. Військові-більшовики виступали за включення білоруських земель до складу Росії як Західного округу. Конфлікт інтересів між білоруськими соціалістами й російськими більшовиками став очевидним на Загальнобілоруському з’їзді, що відбувся в Мінську у грудні, коли з’їзд був жорстоко розігнаний військовими-більшовиками. Аспірації білоруських соціалістів і позиція білоруських комуністів визначалися, зокрема, створенням Соціалістичної Радянської Республіки Білорусь, проголошеної двічі — 1 січня 1919 року й 31 липня 1920 року, безпосередньо перед наступом на Варшаву. Вона була підтримана Радянською Росією як противага діяльності білоруського табору незалежності й польському впливу в Білорусі.

The aim of the article is to study the peculiarities of the rivalry between Bolsheviks and Belarusian socialists for the future of the Belarusian lands in 1918–1920. The research methodology is based on the principles of scholarship, historicism, systematism and historical analysis. The scientific novelty of the results of this study lies in the reconstruction of the events related to the creation of the Socialist Soviet Republic of Belarus. Conclusions: At the end of World War I, after the February Revolution, the process of formation of an independent Belarusian state by Belarusian socialists began. Although the Belarusian People’s Republic was proclaimed on March 25, 1918, Belarusians did not manage to create their own state. It was determined by many internal and external factors. One of them being the political and territorial aspirations of the Bolsheviks and a rivalry between them and the Belarusian socialists for the future of the Belarusian lands. Conclusions: Belarusians, and therefore the Belarusian national movement, found themselves in a specific situation during the war. In the years 1915–1918, the Belarusian lands were divided by the Russian-German front line. As a result, military and civilians from the depths of Russia came to the frontier zone. After the February Revolution, the Russian army in the Western District and the Front began to become strongly politicized, focusing on various political and national programs. Belarusian socialists, including the military, gathered in the Central Belarusian Military Council opted for the creation of a Belarusian republic, first in a federation with Russia, and soon (after the Bolshevik coup) they leaned towards its independence. The military Bolsheviks were in favor of the incorporation of Belarusian lands into Russia as the West District. The conflict of interest between the Belarusian socialists and the Russian Bolsheviks was revealed at the All-Belarusian Congress held in Minsk in December, when Congress was brutally dispersed by the military Bolsheviks. The aspirations of the Belarusian socialists and position of the Belarusian communists were determined, among others, by the creation of the Socialist Soviet Republic of Belarus proclaimed twice on January 1, 1919 and July 31, 1920 just before the offensive against Warsaw. It was supported by Soviet Russia as a counterbalance to the activities of the Belarusian independence camp and Polish influence in Belarus.