У статті на основі архівних документів здійснюється аналіз суспільно-політичної, громадсько-культурної, освітньої діяльності Союзу
русинів-українців Словацької Республіки, оновлена назва якого була ухвалена на позачерговому з’їзді Культурного союзу українських трудящих
Чехословаччини 20 січня 1990 р. у м. Пряшеві. Згадується про Культурний союз українських трудящих Чехословаччини культурницького
спрямування (виник у 1951 р.), який був попередником нової організації.
Згідно з рішенням з’їзду, реформована організація орієнтувалася на
зміцнення дружби та співпраці зі словацьким народом, іншими національностями у ЧСФР тощо. Відзначається, що в поверненні до старої
назви русини-українці Східної Словаччини вбачали один із засобів боротьби проти прискореної словакізації в умовах загострення міжнаціональних відносин у ЧСФР наприкінці 1980 — у 1990-х рр.
Здійснюється аналіз ухвалених документів, у яких з’їзд виклав свої
наміри та вимоги: Програмного проголошення з’їзду, Меморандуму
русинів-українців Чехословаччини Федеральним Зборам, Словацькій Національній Раді та Уряду ССР, Статуту Ради русинів-українців Чехословаччини, «Плану роботи Організації на найближчий період», в якому
наголошувалося на необхідності поставити працю з молоддю в школах і
поза ними на перше місце. Констатується катастрофічне зниження
кількості шкіл з українською мовою навчання. Відзначається також
чисельне зростання й активізація інших українських національних об’єднань та інституцій у Словаччині, які прагнули працювати в галузі
культурно-національного життя русинів-українців (Товариство Олександра Духновича, Рух, Організація «ОБРУЧ», Об’єднання українців
Чехії, Союз молоді Карпат та ін.).
The given article, based on archival documents, provides the analysis of
socio-political, socio-cultural, and educational activities of the Union of
Rusyns-Ukrainians in the Slovak Republic, the updated name of which was
adopted at the extraordinary Congress of the Cultural Union of Ukrainian
workers of Czechoslovakia in January 20, 1990 in Prešov. The Cultural Union
of Ukrainian Workers of Czechoslovakia of cultural orientation (founded in
1951), which was the predecessor of the new organization, is mentioned.
According to the decision of the Congress, the reformed organization focused
on strengthening the friendship and cooperation with the Slovak people, other
nationalities in the Czechoslovak Socialist Republic, etc. It is noted that the
return to the old name was seen by the Rusyn-Ukrainians of Eastern Slovakia
as one of the means of identity struggle against the accelerated slovakization in
the context of aggravation of interethnic relations in the Czechoslovak Socialist
Republic in the late 1980s and 1990s.
The analysis of the adopted documents in which the Congress stated its
intentions and requirements is given including: Program Proclamation of the
Congress, the Memorandum of Rusyns-Ukrainians of Czechoslovakia to the
Federal Assembly of Czechoslovak Socialist Republic, Slovak National Council
and the SSR Government, the Statute of the Council of Rusyns-Ukrainians of
Czechoslovakia, “Organization’s Work Plan for the Near Future”, which
expressed the need to give priority to working with young people in and out of
schools. The catastrophic decrease in the number of schools with the
Ukrainian language of instruction is stated. The paper also notes the numerical
grow and revitalization of other Ukrainian national associations and
institutions in Slovakia willing to work in the field of cultural and national life
of Rusyns-Ukrainians (Oleksander Dukhnovych Society, Rukh, “OBRUCH”
Organization, Association of Ukrainians in the Czech Republic, Carpathians
Youth Union, etc.).