У статті висвітлено передумови та перебіг вторгнення чеського
правителя Пршемисла Отакара ІІ у володіння баварського герцога
Генріха ХІІІ Віттельсбаха з метою повернути під свій контроль окремі
території на заході країни. Крім того, Пршемисл Отакар ІІ у такий
спосіб прагнув опосередковано допомогти своєму двоюрідному братові,
зальцбурзькому архієпископові Філіппові Шпангаймському, який був
вправним вояком, але поганим духовним князем. Саме тому капітул обрав
нового зальцбурзького архієпископа Ульріха фон Кірхберга. Однак Філіпп
Шпангаймський не мав наміру так легко відмовлятися від свого
бенефіція й розпочав війну проти Ульріха фон Кірхберга та капітулу.
Войовничий Пршемисл Отакар ІІ вторгся з чесько-австрійським
військом у Баварію наприкінці літа 1257 р. Тут він діяв надзвичайно
жорстоко, спопеляючи і плюндруючи все навколо. Однак герцог Генріх
ХІІІ Віттельсбах зумів швидко мобілізувати свої збройні сили. Опір
баварців став неочікуваним для чеського правителя, тож він вирішив
укласти перемир’я й відступити. Під час переправи через річку Інн біля
Мюльдорфа дерев’ний міст під натиском вояків Пршемисла Отакара ІІ
проломився, і вода забрала життя багатьох із них. Самому ж чеському
володареві пощастило ще до цього трагічного моменту дістатися до
другого берега річки. Ще чимало чехів і австрійців загинуло у вогні, коли
намагалося знайти захист у вежі, яку баварці підпалили. Поріділе військо
Пршемисла Отакара ІІ дісталося до Мюльдорфа, де упродовж дев’яти
днів тримало оборону, а потім склало зброю й отримало дозвіл покинути
місто. Похід 1257 р. мав катастрофічні наслідки, тож Пршемислові
Отакарові ІІ довелося відмовитися від своїх планів. Він був змушений
укласти з баварським герцогом Генріхом ХІІІ Віттельсбахом мирний
договір, згідно з яким відмовлявся від усіх спірних територій.
The article covers the background and course of the invasion by the Czech
ruler Přemysl Otakar II against the possession of the Duke of Bavaria Henry
XIII Wittelsbach in order to regain his control over certain territories in the
country’s west. Besides, Přemysl Otakar II sought to assist indirectly his
cousin, the Archbishop of Salzburg, Philip of Spanheim, who was a skilled
warrior but a poor spiritual prince. That was why the chapter elected the new
Archbishop of Salzburg Ulrich von Kirchberg. However, Philipp Spanheim did
not intend to give up his benefit so easily and started a war against Ulrich von
Kirchberg and the chapter.
Přemysl Otakar II invaded Bavaria with his Czech-Austrian forces in late
summer of 1257. He acted extremely cruel there, impoverishing everything
around. However Duke Henry XIII Wittelsbach was quickly able to mobilize
his armed forces. Resistance of the Bavarians was unexpected for the Czech
ruler, so he decided to conclude a truce and retreat. While crossing the river
Inn near Mühldorf a wooden bridge under the pressure of Přemysl Otakar II’s
soldiers broke through and water took the lives of many of them. The Czech
ruler himself was lucky enough to get to the thither river bank before the tragic
moment. Many Czechs and Austrians had been burned to death while seeking
protection in a tower that the Bavarians set on fire. Decimated forces of
Přemysl Otakar II have reached up to Mühldorf, where within 9 days they held
out, and then lay down their arms and were allowed to leave the city. Military
campaign of 1257 had catastrophic consequences, so Přemysl Otakar II had to
abandon his plans. He was forced to conclude a peace treaty with the Duke of
Bavaria, Henry XIII Wittelsbach, according to which he renounced all disputed
territories.
